Неймовірне «Гуцульське Різдво» відкриває свої двері гостям

Фото: Євген Кравс

Виставка має на меті донести до глядача розповідь про традиції святкування Різдва та Йордану на Гуцульщині.

Експозиція складається з п’яти тематичних розділів: «Різдво» (відтворено стіну гуцульської хати, ту, що навпроти вхідних дверей. Це основна стіна, де розміщували святковий стіл, де розвішені були хатні ікони на склі, на дереві, на дошці. Представлений фрагмент гуцульської вечері, святковий різдвяний посуд»), «Ґазда» (тут речі, якими він користувався господар: пістолі, шкіряні торби –«тобівки» (є й для перенесення спиртних напоїв – «…пили, п’ють та будуть пити…» – казав старий гуцул), гарапники. Всі речі датовані XIX – початком XX століть), «Коляда», «Ґаздиня» (жінка не лише готувала стіл чи житло до Різдва Христа, а й себе вбирала в найкраще «лудинє», стрій. На шию клала згарди, венеційські коралі або хрести) та «Йордан».

Фото: Євген Кравс

На виставці представлено твори гуцульського народного мистецтва: гончарство, декоративне різьблення, типовий одяг (зимові білі вовняні «ґачі», підперезані широким ременем «чересом» із різними прикрасами-витисками й «дармовисами, кожушки без рукавів -«кептарі»), гуцульська вишивка, зброя прикраси, кахлі, свічники-трійці… В залах лунають гуцульські мелодії, на великому екрані – гуцульські колядки, які гуцули зберігають з діда-прадіда. Дещо видозмінені, трішки монотонні , з «перекодуванням» топірців під скрипку та трембіту, вони і тепер є окрасою гуцульського зимово-обрядового дійства.

Джерело: блог Євгена Кравса