«Нова» сім’я може подарувати двом сестричкам зі Львова щастя, якого в них не було
Стати їм друзями, а пізніше батьками. У нашій рубриці «Чекаю на тебе» дві сестрички-підлітки. Життя було до них надто жорстоким, тож дівчатка стали ховати свій біль від світу. Можливо, знайдуться люди, що своєю любов’ю допоможуть дітям забути байдужість рідної матері, вулицю і підвали.
Тетяні 15, вона любить знимкувати. Вже рік, як зі сестрою Анею, якій 12, перебувають у дитячому закладі. Тепер найдорожчою людиною для них стала заступниця директора Жанна Олександрівна ― бо обіймає.
«Я люблю людей фотографувати. Їх можна нормально поставити і фоткати. Жанну Олександрівну люблю фоткати. Люблю емоції людей. А ще тварин фотографую. Природу теж, але коли гарно надворі», ― розповіла Тетяна.
Їхню матір позбавили батьківських прав, бо геть дітьми не цікавилася. Свого часу бабуся взяла онучок під опіку, та виїхала за кордон. Наступні два роки були для дівчаток боротьбою за виживання: крутилися на вулиці, щось заробляли на ринку, іноді перебивалися у підвалах.
«Ми любимось. Таня класна, дуже любить жартувати. Ми ділимося таємницями», ― розповіла про сестру Аня.
«Деколи мене дратує Аня. А деколи я її люблю. Вона весела, прикольна, з нею можна поговорити», ― описала сестру Тетяна.
Таня добре вчиться, любить фізкультуру та інформатику. Аня дуже творча: плете браслети, малює, катається на роликах. Любить географію, біологію.
Перед чужими дівчатка закриті: певно, не довіряють людям. Та, можливо, якесь подружжя зможе розтопити цей лід, взявши їх під опіку. Бо з Жанною Олександрівною вони ніжні, особливо після Різдва та Паски, як гостили в неї.
«Тоді мені дуже сподобалося! Незабутні враження! Ми каталися на велосипеді, гуляли, ходили до однієї самотньої бабці, допомагали. До церкви ходили, молилися», ― поділилася емоціями Аня.
«Мені дуже сильно сподобалося. Атмосфера була родинна, класно було. Багато любові було», ― додала Таня.
Їм важливі прості речі: аби ними цікавилися, були чесними, дарували любов і берегли довіру.
Телефон для довідок 297-58-83
