Новий Калинів: децентралізація в дії

Як живе одна з успішних нових об’єднаних громад на Львівщині

«Раніше тут була Калинівська сільська рада, нині – садочок , де займаються 25 діток, якого дуже бракувало селу», − розповідає голова Новокалинівської об’єднаної громади Богдан Юзвяк і тихо заходить у приміщення садочку, щоб не розбудити дітей.

За словами пана Богдана, облаштували садочок у селі Калинів буквально за кілька місяців. Сюди провели воду та каналізацію, зробили ремонт, закупили меблі, облаштували спальню, ігрову, туалети тощо. Відбулося це після того, як село Калинів у рамках децентралізації увійшло до Новокалинівської об’єднаної територіальної громади. Її створили на базі міста Новий Калинів та сіл Калинiв, Корналовичі, Велика Хвороща, Кружики, Гординя, Велика Бiлина та Мала Білина. Центром нової громади стало місто Новий Калинів.

«Перед виборами ми з мешканцями кожного населеного пункту з’ясовували, чи запроваджувати у них посади старост. У результаті на це погодилися три громади. А от Калинівська громада відмовилась від старости через близькість до головного офісу у Новому Калинові. Натомість вирішили використати колишню адміністративну будівлю як приміщення під дитячий садочок», − пояснює голова Новокалинівської об’єднаної територіальної громади.

Перші об’єднані

Новокалинівська об’єднана громада – одна з перших не лише на Львівщині, але і в Україні. Об’єднатися вони встигли ще до місцевих виборів, які відбулись торік, тож у жовтні вибрали вже нового спільного голову та з першого січня живуть за новими законами. Раду доводиться давати самим, без районної влади.

«Тепер ми опікуємось і освітою, і медициною, і культурою, – ділиться Богдан Юзвяк. – На освіту та медицину отримуємо прямі кошти з державного бюджету, а культуру фінансуємо з власних джерел».

Новий Калинів – дуже вдалий приклад об’єднаної громади. Завдяки великій військовій частині, що базується у місті, навіть перевиконують бюджет. На початку року громада планувала виконати річний бюджет на 20 млн грн, однак вже зараз, кажуть посадовці, йдеться про суму приблизно у 35 млн грн. При цьому 5 млн грн − перевиконання за рахунок продажу землі, податків тощо і ще 10 млн грн об’єднана громада зуміла залучити із зовнішніх джерел, зокрема, вигравши низку конкурсів на проекти, що проводила область та держава на підтримку місцевих громад. У такий спосіб отримали, наприклад, 1,2 млн на купівлю сміттєвоза.

«Ми − єдина громада в області, що має реверсну дотацію: відраховуємо в область 218 тис грн. За перше півріччя ми вже перевиконали бюджет на 2,5 млн грн. за півріччя», − говорить голова.

Власні непогані заробітки дозволяють новій об’єднаній громаді не лише утримувати себе, але й укладати чималі кошти у соціальні та культурні об’єкти. Крім нового садочка у селі Калинів, цього та наступного року громада планує зробити ремонт дороги до села Гординя, побудувати великий садочок та школу мистецтв у Новому Калинові, зробити водопостачання та очисні споруди в Новому Калинові та Калинові та реконструювати школу в Корналовичах.

Будівництво садочка у Новому Калиневі на завершальному етапі. Фото: Тарас Баранецький

Гроші є, можливостей − немає

Цього року громада вже встигла зробити ремонт у двох сільських ФАПах: села Велика Білина і мала Білина, та планує взятися за ремонт в амбулаторії села Гордині.

«Раніше нормального приміщення ФАП не було. Грибок з’їв усю підлогу, а коштів на реконструкцію не було звідки взяти. Звичайно, що після реконструкції це вже зовсім інший ФАП, де приємно обслуговувати людей», − розповідає фельдшерка села Велика Білина.

«Ми були неплатоспроможні, бюджету не виконували, і жодних робіт не могли провести, бо будь-який проект потребує витрат. Торік у нас бюджет був лише 190 тис грн. За півроку ми маємо два нові ФАПи», − пояснює староста села Велика Білина Мирослав Білинський-Тарасович.

На кожен ФАП, кажуть у Новому Калинові, витратили по 280 тис. грн. Наступного року планують закупити необхідне обладнання. У планах також організувати приїзд лікарів з Нового Калинова раз на місяць у кожне зі сіл.

Так виглядає оновлений ФАП в селі Велика Биліна. Фото: Тарас Баранецький

Однак, попри суттєві зміни, щоб робити більш радикальні кроки, громаді бракує повноважень. За словами секретаря Новокалинівської об’єднаної громади Ярослави Каркач, вони би хотіли взяти на роботу в Новокалинівську амбулаторію ще кількох лікарів: гроші на це є, однак зробити це, виявляється, не так легко.

«У нашій лікарській амбулаторії немає багатьох фахівців, − пояснює Ярослава Каркач. − До них мешканці мусять їздити у Самбір. Обласному центру ми оплачуємо за кожну людину, яка зверталась у районну лікарню: один день лікарняного за людину коштує 280 грн. бюджету. Однак просто не можемо взяти на роботу потрібних лікарів, бо держава не дозволяє. На жаль, нас поставили в такі рамки. Ми ввели в штат амбулаторії невролога. Це дуже потрібно для нашої громади. Але чотири місяці ми добивалися дозволу від Міністерства охорони здоров’я, щоб прийняти лікаря на роботу. Це не передбачено було штатом. Сьогодні у нас є два сімейні лікарі, стоматолог і півставки педіатра. Для нашої об’єднаної територіальної громади це мало. Нам потрібна повна ставка педіатра, а також терапевт, гінеколог і, можливо, хірург. Це вимога молодих мам, яких у нас багато».

На повну силу, кажуть експерти та посадовці, децентралізація так і не запрацювала і в низці інших питань. За обіцянками влади – як центральної, так і місцевої – разом з відповідальністю місцеві керівники мали б дістати й повноваження, і фінансову підтримку. Однак на ділі обіцянки не підтвердилися.

Згідно з ідеєю децентралізації, левова частка послуг мала би наблизитись до громади, однак і через півроку механізм не працює.

«Декларувань було дуже багато. Але на практиці все трохи по-іншому. Наприклад, говоримо про землі, які є за межами населеного пункту. Було багато заяв, що їх віддадуть в управління об’єднаної територіальної громади. Але наразі закон проголосували лише в першому читанні. Багато повноважень передали декларативно, наприклад, реєстрацію майна, суб’єктів підприємницької діяльності тощо. Кожне міністерство має свій сервер, і їх не під’єднано до єдиної бази, якою можна користуватися. Ми працюємо над тим, щоб створити центр надання адміністративних послуг, але не все так просто. Держава не встигає за об’єднаними громадами», − пояснює Богдан Юзаяк.

За перші кілька місяців Новокалинівській громаді вдалося налагодити лише надання частини послуг для населення. Тепер членам громади не треба їхати в районний центр, щоб оформити субсидії, зареєструвати місце проживання чи вирішити нотаріальні питання як-от складання заповіту, видача доручення тощо.

«Об’єднані громади нібито починають життя з чистого аркуша. Але насправді не зовсім з чистого. Чинне законодавство не дозволяє їм багато речей робити. Галузеве законодавство не встигає і гальмує нові громади. 2015 року в жодному міністерстві нічого не зробили з огляду на децентралізацію. Лише з 2016 року починають щось міняти», − прокоментував Олександр Софій, експерт громадської організації «Європейський діалог», що реалізовує проект «Дорожня карта реформ для об’єднаних громад Львівщини» у рамках програми ЄС «Підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні», що реалізується Інститутом громадянського суспільства в партнерстві з Фондом Східна Європа.

Успіх не для всіх

Загалом в Україні з початку цього року працює 156 об’єднаних громад. На Львівщині станом на 1 січня 2016 року було 15 об’єднаних громад, більше частина з них, а саме 8, – у Самбірському районі. В області планують створити 99 об’єднаних територіальних громад. За інформацією прес-служби ЛОДА, 2016 року в області захотіли об’єднатися 22 територіальні громади.«Цього року вибори вже відбулися у Ходорівській об’єднаній громаді, повноцінно працювати вони почнуть вже з наступного року. Ще 22 громади хочуть об’єднатися, але це ще далека перспектива, бо з 22 громад лише одна має готові документи, щоб піти на вибори. Не думаю, що до виборів дійдуть усі», − коментує «ЛьвівськійгГазеті» експерт громадської організації «Європейський діалог» Тарас Баранецький.

Попри певні проблеми, Новокалинівську громаду сьогодні вважають зразковою. Решта ж громад такими успіхами поділитися не можуть.

«Якщо говоримо про Львівську область, то вдалих прикладів об’єднання є три-чотири. В Україні їх є чимало. Процес об’єднання торік відбувався дуже хаотично. Багато громад об’єднувалось не за показниками спроможності, а просто, бо так вирішили. Багато хто тепер кусає лікті, вони не можуть бути успішними, бо їм банально бракує грошей», − розповів Тарас Баранецький.

Тому не дивно, що решта міст, селищ та сіл на Львівщині не надто поспішають об’єднуватися. Експерти кажуть: вони пильно стежать за тими, хто вже наважився на цей крок.

«Планувалося, що процес об’єднання триватиме 2,5 року. Ті, хто об’єднається, мали отримати фінансові бонуси від держави. Після ухвалення змін до Конституції і деяких законів процес добровільності закінчиться. Але підтвердження цього немає і немає розуміння, яким буде термін добровільності. У світі він триває 5-10 років і не закінчується. Мабуть, в Україні теж треба було би нормативні акти, за якими процес формування нових громад був постійний, як це є в Польщі. У них що два-три роки утворюється кілька нових ґмін. Цей процес якось логічно має завершитись, але далі все одно будуть зміни», − прокоментував Тарас Баранецький.

Loading…

Loading…