Позбавлені батьківщини: львів’янам розкажуть про дитинство депортованих кримських татар в Узбекистані
Фото ілюстративне: www.ukrinform.ua
18 серпня о 18:00 відбудеться друга зум-лекція циклу розповідей про репресоване дитинство, які організовує львівський музей «Територія Терору». У межах проєкту «Втрачене дитинство» історик Мартін-Олександр Кислий розповість про долю депортованих кримських татар, а саме дитинство тих, хто був виселений у товарних вагонах 18 травня 1944 року та тих, хто був народжений вже у вигнанні.
Опинившись на чужині, кримські татари були позбавлені не тільки батьківщини, але й базових людських прав та побутових умов. Режим спецпоселень, до яких потрапили вигнанці, передбачав жорстокі умови праці та заборону на свободу пересування, а одним із наслідків цього була, зокрема, висока смертність.
Погляд на депортацію та вигнання очима дітей дозволяє не тільки подивитися на трагедію кримськотатарського народу під іншим кутом, але й краще зрозуміти, як формувалося прагнення повернутися на батьківщину всередині спільноти. Адже саме діти «всмоктували» родинні наративи, в яких йшлося про далекий Крим, «втрачений рай», до якого народ повинен обов’язково повернутися. Розмови у колі «своїх» та казкові історії батьків перед сном впливали на формування образу батьківщини у другого покоління кримських татар народжених в Узбекистані, – пояснює науковець.
Хронологічно доповідь охоплює другу половину 1940-х – 1970-ті роки. Це дозволяє простежити зміни у побуті та повсякденних практиках, статусі кримських татар, ставленні до них місцевого населення та сприйнятті власного дитинства інформантами.
Посилання на лекцію – ТУТ.
До слова, Мартін-Олександр Кислий – історик, кандидат наук. Він досліджує історію кримських татар, захистив дисертацію «Повернення кримських татар на батьківщину в 1956-1989 роках». До його наукових інтересів належать теми міграції, пам’яті, травми, ідентичностей та усна історія.
Нагадаємо, упродовж серпня та вересня усім охочим розповідають про дитячий досвід виживання в умовах репресій: під час депортацій, про адаптацію, життя у статусі дитини «ворогів народу» на прикладі України та Чехії, про стосунок з батьками, які були в’язнями у таборах ГУЛАГу, про дитинство у часі Другої світової війни та сучасної війни в Україні.
У межах проєкту «Втрачене дитинство» 9 лекторів (історики/ині, музейники/ині та антропологи/ині) проведуть 8 безкоштовних зум-лекцій. Посилання на лекції — у подіях. Згодом усі напрацювання лекторію будуть доступні на сайті «Втрачене дитинство».
Проєкт “Втрачене дитинство” підтримує Європейський Союз за програмою House of Europe. Проєкт Музей втілює спільно з Paměť národa.
Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.
