Таємниці колишнього книгосховища костелу єзуїтів у Львові
Понад 2 мільйони книг, виданих до 1945 року, сім років тому перенесли з колишнього костелу єзуїтів у Львові (нині Гарнізонний храм святих Апостолів Петра і Павла) у фондосховища наукової бібліотеки Василя Стефаника. Ці книжки були вилучені радянською владою із різних ліквідованих українських установ і в радянський час стали недоступними. На сьогодні понад 100 тисяч книг опрацьовані і серед них є унікальні, зокрема з приватних бібліотек графських родин.
«Це справжня знахідка з костелу єзуїтів, просто сенсаційна», говорить про віднайдені каталоги, що лежали у колишньому книгосховищі єзуїтського костелу до осені 2011 року, науковець Мирослава Дядюк. Адже картотека до 1939 року тодішньої бібліотеки Оссолінських у Львові вважалася зниклою. Польська наукова інституція – Оссолінеум – була заснована в місті у 1817 році бібліофілом, істориком Юзефом Оссолінським. У 1939 році ця бібліотека начисляла 330 000 одиниць книг, які були внесені у каталоги, а також близько 200 тисяч, що не були в картотеці.
Фактично, понад 70 років ми не знали долі цього каталогу, куди він подівся і польські колеги, з якими співпрацюємо, вважали його втраченим
«Фактично, понад 70 років ми не знали долі цього каталогу, куди він подівся і польські колеги, з якими співпрацюємо, вважали його втраченим. Частина з нього зберігалась у дерев’яних боксах, а більшість була просто перев’язана шнурком і загорнута у папір. Все це було скинуто в костел і неможливо було раніше побачити серед маси книг. Ідентифікуючи, ми побачили, що всі каталожні бокси заповнені картками одного типу і формату, належать закладу Оссолінських. Зазначено, хто дарував книжки, номери, ми перевірили через електронний варіант бібліотеки Стефаника і знайшли назви книг, зазначених у каталогах, побачили печатки бібліотеки Оссолінських і, відповідно, впевнились, що це картотека Оссолінеум. Ми дослідили історію формування каталогу, знайшли навіть прострілені бокси, є сліди від куль. Для історії польської книгозбірні цікавий сам факт, з яким пієтетом працівники Оссолінеуму ставились до цих картотек, вони реставрували їх і поставили печатку: «Бомбардовано у Львові 2 травня 1944 року». Знахідка, направду, сенсаційна, це важливо і тепер ці каталоги у нас становлять єдину наукову довідкову, історичну колекцію бібліотеки Стефаника», – розповіла завідувач відділу національної бібліотеки імені Василя Стефаника Мирослава Дядюк.
Книжки, які ще не описані
Згідно з віднайденими каталогами, частина книг зберігається у фондах бібліотеки Стефаника у Львові, велика кількість у Польщі. Оскільки у 1940-1941 роках, коли Львів перебував під радянською окупацією, тисячі книг були знищені, тому вже у 1943 році, коли у місті панувала німецька влада, ініціативна група людей домоглась вивезення найціннішої літератури на захід. Навесні 1944 року сотні книг, більшість із колишнього музею Любомирських і бібліотеки Павліковських, завантажили на ешелони і відправили у Польщу та Німеччину.
Найдавніша книжка кінця XVIII століття
Після відходу німецьких військ, бібліотека Оссолінських (у 1971 році стала імені Василя Стефаника) відновила роботу, але звідти радянські «визволителі» звільнили багатьох професійних працівників, вилучили масу літератури, яку вважали «небезпечною». Багато літератури знищили. Понад 2 мільйони книг, зокрема з бібліотек Оссолінеум, наукового товариства Шевченка, приватних бібліотек графів Павліковських, Дідушицьких, Баворовських, митрополита Андрея Шептицького, книгозбірні «Студіону», заснованої на початку ХХ століття митрополитом Андреєм Шептицьким, завезли у зачинений храм єзуїтів у центрі міста. По суті, книжки «арештували» у колишньому костелі на десятиліття. Лише восени 2011 року протягом місяця їх вивезли у два фондосховища, але непристосовані приміщення спершу приводили до ладу і тоді вже взялись до дослідження книг.
Звезли книги у храм єзуїтів із монастирів, церков, навчальних закладів, НТШ, приватних бібліотек
«Сюди потрапило багато різних примірників книг із колекції Павліковських, Дідушицьких, зокрема з їхньої бібліотеки з села Поториці. Звезли книги у храм єзуїтів із монастирів, церков, навчальних закладів, НТШ, приватних бібліотек. Ми опрацювали книжки з Хирівського єзуїтського колегіуму, який був унікальним навчальним закладом. Кожна книжка має золотий зріз, тиснення на шкірі. Це переважно теологічна і філософська бібліотеки кінця XVIII століття. Ось Біблія 1821 року і на ній напис: «Дар від пані Анни». Ми не знаємо, хто була ця Анна, разом із тим ми не знаємо, кому вона подарувала. Тобто, кожна книга таїть у собі якусь загадку», – говорить Оксана Береза, завідувач сектору формування та каталогізації іншомовних видань.
Книжка у шкіряній тисненій обкладинці, початок ХІX століття
На книжках вказані книжкові знаки графів Павліковських, Дідушицьких, митрополита Андрея Шептицького. Більшість книг, які роками були зачинені в єзуїтському костелі, польською, німецькою, французькою мовами, видані у різних країнах, зокрема у Німеччині, Австрії, Франції, Італії. Найдавніша книжка видана у Франції у 1798 році. Хронологічно це книги до 1945 року. Працівники бібліотеки описали на сьогодні понад 100 тисяч книг.
Ми відберемо до 500 тисяч іншомовних книг і плануємо створити відділ іншомовної європейської книги
«Сьогодні ці книги стають доступними читачам. Опрацьовуємо книги. Ми відберемо до 500 тисяч іншомовних книг і плануємо створити відділ іншомовної європейської книги. Так сталось, що після 2011 року, коли ми швидко перевезли книжки з костелу єзуїтів, фінансування ми не маємо, лише отримуємо на заробітну плату, комунальні послуги, у кошторисі немає рядка на капітальний ремонт. Але це важливі речі і ми самі шукаємо, але цього недостатньо», – наголосив Василь Ферштей, директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника.
Екслібрис бібліотеки митрополита Андрея Шептицького
Під час опису книг із фондосховища єзуїтського храму працівники бібліотеки знайшли у них засушені квіти і листочки, які слугували закладками, листівки, листи, рекламні повідомлення, за вказаною адресою вдається встановити особу, яка колись жила у Львові і їй належала книжка, а також у роботі над фондом встановлюють прижиттєві видання, зокрема віднайшли книжку Олександра Дюма «Марія Стюарт», видану за життя письменника.
