ТОП-10 моїх найулюбленіших пам’яток Львівщини

Відпочинок на морях чи круїзи Європами – це, звісно, супер. Але за цим ми інколи не помічаємо всіх красот під своїм носом. Я, як поціновувач усіляких рейтингів, склав власний ТОП найулюбленіших пам’яток Львівщини. Відвідини їх займуть не більше півдня і зовсім не втомлять. Натомість можуть стати гарним і пізнавальним «десертом» на останні літні дні. Уточню, що не включав сюди місця розкручені і не відомі тільки абсолютно апатичним до архітектурних пам’яток людям, як от замки Золотої підкови чи архітектурний ансамбль Жовкви. Звісно, що це виключно мій суб’єктивний погляд і в кожного можуть бути власні улюблені місця. І ще: цифри не означають місця у ТОПі, це просто порядкові номери.

1. Скельний монастир у Розгірче на межі Стрийського та Сколівського районів за розмірами сильно поступається багатьом таким схожим спорудам, які існують у світі, однак енергетика тут неймовірна. Не дивно, адже молитися тут, на думку дослідників, могли ще у ХІХ столітті.

2. Василіанський монастир у Жовкві варто відвідати хоча б за унікальний розпис у церкві Різдва Христового, виконаний Юліаном Бацманюком. Зрештою, у Жовкві є стільки всього цікавого… Я б здивувався, коли б дізнався, що хтось із львів’ян ще там не побував.

3. Розташована у 20 хвилинах їзди від Львова печера у Страдчі, яка є святинею для греко-католиків, добре відома практикуючим християнам як місце явлення Божої Матері. Але відвідати Страдч буде цікаво і людям менш воцерковленим – усе таки рукотворний печерний монастир, за деякими даними, виник у Страдчі ще в ХІ столітті. Тільки не забудьте взяти із собою ліхтарик.

4 На єврейському кіркуті (цвинтарі) у Белзі поховані цадики – хасидські святі. Хасиди белзького напряму переконані, що месія на землі з’явиться саме у Белзі. От і як, скажіть, не побувати у цьому місці, хоча воно, правду кажучи, всією своєю історією заслужило капітальної реставрації. Однак навіть попри всю обідраність міста, відчути езотерику давніх поховань буде дуже цікаво.

5 Мій найулюбленіший костел на території Львівщини – Домініканський у Підгірцях. Зрештою, хто побував чи планує побувати у знаменитому Підгорецькому замку, не помітити його просто не зможе. Його енергетику не змогли осквернити навіть вилупки-догналіти, які на певний час туди внадилися.

6 У 1646 році в Кохавино (нині частина селища Гніздичів) на Жидачівщині з’явилася Богоматір. З часом там постав монастир святого Герарда і ропочався культ Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. 15 серпня 1912 року ікону коронували. І хоча перед ІІ Світововю єзуїти вивезли ікону до Польщі, святість цього місця відчувається і в природі і в камені, і в цілющій воді з місцевої криниці. А споруда головного храму просто вражає, незважаючи навіть на свій стан

7 Ратушу у Самборі цілком відповідально можна вважати найкращою на Львівщині і однією з двох-трьох найкращих в Україні. Та й розташована вона на площі, яка свого часу, не мало-не багато, була найбільшою ринковою площею Європи. Окраса Ратуші – куранти, куплені колись у Празі за грубі на свій час гроші – 1200 злотих.

8. Церква святого Юра в Дрогобичі – одна з восьми українських дерев’яних церков, що потрапила до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Пам’ятка галицької дерев’яної архітектури кінця XV за однією з поширених версій була перевезена до Дрогобича з карпатського села Надіїва. Начебто її обміняли на сіль. Окрім зовнішнього вигляду, там прекрасний розпис, відновлення якого зараз триває під умілим керівництвом Левка Скопа.

9. Про унікальне городище IX–XI ст. у Стільському на Миколаївщині сказано вже немало. Але, як водиться, те, що під боком, не завжди оглядаєш. Перекази повідомляють, що під городищем, глибоко під землею, розташоване підземне місто. Вчені стверджують наявність тут підземних лабіринтів, а рідна держава й далі ігнорує ґрунтовні дослідження столиці Білих Хорватів, міста, яке свого часу за площею перевершувало Київ.

10. Крехівський сам по собі заслуговує відвідин. Але мене більше «гріє» його скельна частина, розташована десь кілометрах у двох вгору від головного монастиря на скелі Тимоша. Колись там жили найаскетичніші з найаскетичніших монахів.

Роман Онишкевичжурналіст, поет zik.ua