У Дрогобичі провели в останню дорогу відомого лікаря Віктора Кириленка
понеділок, 18 липня, 2016, 11:17
Львів
У Дрогобичі провели в останню дорогу відомого лікаря Віктора Кириленка
У суботу, 16 липня, у Дрогобичі відбувся похорон відомого лікаря Віктора Кириленка, який відійшов у вічність після важкої хвороби на 78 році життя.
Випускник Луганського медичного інституту молодим лікарем працював за кордоном, у Німеччині. Відтак за конкурсом потрапив на роботу до лікарні в Комарному на Львівщині, де й дотепер добре пам’ятають цього дивного чоловіка та лікаря. А з деким з Комарного підтримував приязні стосунки до останніх днів.
Після Комарного, до того, як зайнявся власною медичною практикою працював у неврологічному відділенні Дрогобицької центральної лікарні, й до його думки та порад дослухався світлої пам’яті керівник відділення Наум Кац, який власне й сприяв переведенню молодого тоді, талановитого й неординарного фахівця до Дрогобича.
Віктор Кириленко знався на травах й за їх допомогою лікував передовсім не хворобу, а її причину. Великий резонанс мала його праця про метаморфози рослин, де підсумовано вивчення рослин та їх властивостей. Заради цілющих трав сходив майже всі Карпати. Й був, окрім усього іншого, справжнім філософом. Власне з філософської точки зори розглядав природу, з якою по-особливому спілкувався.
А ще був спортовцем. Затятим тенісистом, лижником (переважала любов до гірськолижного спорту), а також страшенно любив гори, підкорив не одну гірську вершину Карпат, Паміру та Кавказу.
Був ерудованою, шляхетною, інтелігентною людиною, справжнім і тонким знавцем світової поезії. В оригіналі читав англійську та німецьку літературу, одним з улюблених поетів та філософів у Віктора був Ґьоте, якого теж читав в ориґіналі.
Багатьох вражали його виразні, відчинені широко на світ і на людей широкі, усміхнені очі. іронічний погляд. І – стрімка та легка, невимушена хода. Всім своїм єством показував, що він – справді людина незалежна та вільна й учив тих, хто поруч, бути вільними, не коритися ані обставинам, ані владі, ані сильним світу цього. Справжній, непоказний гуманіст, завжди залишався самим собою, за що так поважали його в Дрогобичі, який любив теж по-справжньому.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
