У Карпатах на Львівщині показали, як живуть червонокнижні зубри
Дев’ять років тому у Національний парк «Сколівські Бескиди» передали з Європейського Союзу 11 самок та самців зубрів. Зараз стадо налічує понад три десятки бізонів. Тварини щороку дають потомство. У зграї є п’ятеро річних зубренят. На літо знову чекають поповнення.
Щоб побачити зубрів, засніженою дорогою від села Майдан потрібно проїхати ще кілометрів десять. І ось вони – червонокнижні тварини. Одинадцять особин привезли із Австрії, Німеччини та Польщі 9 років тому. Як гуманітарну домогу в межах проекту «Відновлення субпопуляції зубра у Східних Карпатах».
Майданське лісництво вибрали тому, що для тварин тут достатньо води, місця для випасу і хащів, аби ховатися від негоди. А допоки зима, зубрів ще й підгодовують лісничі. Тварини щодня спускаються із лісу на галявину. Кожен з’їдає щонайменше 10 кг за день.
«Даємо капусту, буряк, комбікорм, сіно. Кору обгризають із верби, ожину, гілля. Можете бачити поле, кущі: то так, якби ножицями пообстригав, об’їдають», – розповів помічник лісничого Майданського лісництва Василь Головчанський.
У тварин панує матріархат. Самців у цьому стаді не побачите. Найстарша і головна – 16-річна самка Тошка.
«У разі небезпеки вона задня відходить. Стадо бере перед себе. Вона з самого початку стадом керувала і до тепер. Не знаю, чи хто її зі старістю підмінить, будемо спостерігати», – пояснив помічник лісничого Майданського лісництва Василь Головчанський.
Імена у зграї мають лише перші завезені зубри.
«Вже дуже складно розрізняти їх. Новеньким ми імен не даємо. Бачимо де річні, де дворічні», – пояснив Василь Головчанський.
У стаді є три самці, які відбились від усіх. І щоб поїсти, лісами спускаються до людських осель. Лякають селян і роблять шкоду.
«О шостій годині люди йдуть на автобус. Вони звіра можуть зустріти на дорозі, бо вони вже так звикли до людей, що вони не втечуть. Зранку зубри всі по городах. Всі щепи поз’їдали», – поскаржився мешканець села Майдан Іван Фридрак.
Збитки компенсовує національний парк «Сколівськи Бескиди». Тож бешкетників хочуть переселити у сусідній район чи навіть в Івано-Франківську область. Завезти їм нових самок, аби там сформувалось нове стадо. Як житиме подалі від людей.
«Треба працювати над тим, щоб була нова кров. Щоб вони більше адаптовувалися до природних умов, щоби вони не були такими, як вони є», – сказала начальниця відділу біоресурсів обласного департаменту екології Інеса Шемелинець.
Із 2009 року зубри в Україні вважаються такими, що зникли у природі. Цьому сприяв комерційний відстріл і браконьєрство. Лише завдяки допомозі країн Європи із зусиллям природозахисників ці тварини мають шанс повернутись у свої ліси.
«Якщо би не існувала програма їх збереження, тобто в природозаповідних об’єктах, національних парках, інших територіях, діти не побачили би вже цих звірів у природі на живо», – підсумував начальник управління департаменту природних ресурсів Андрій Сенюк.
