У Львівській філармонії протягом двох вечорів звучатимуть сонати Баха

17 та 18 серпня у рамках VI Міжнародного фестивалю «Музика в старому Львові» звучатимуть цикл із шести сонат для скрипки та клавесина Йоганна Себастьяна Баха. Про це повідомляє прес-служба філармонії.

Цикл із шести сонат звучатиме в інтерпретації скрипаля Євгена Кострицького та клавесиністки Олени Жукової. Подію поділять на дві частини (17 і 18 серпня), кожна з яких міститиме по три сонати Йоганна Себастьяна Баха.

Олена Жукова

Цикл із шести сонат для скрипки та клавесина Йоганна Себастьяна Баха відрізняється неабиякою технічною складністю. Саме тому він доволі рідко виконується в повному обсязі. Тим не менш, серед музикантів вже тривалий час існує традиція, згідно з якою виконання навіть однієї із шести композицій має відбуватися саме із клавесином, щоби зберегти і максимально втілити задум композитора.

Цикл з шести сонат для скрипки та клавесину належить до найкращих зразків скрипкової музики Йоганна Себастьяна Баха. Зазвичай вважають, що вони виникли в Кетені приблизно в 1720 році, хоча дослідники не виключають, що вони могли були написані на початку Лейпцігського періоду. Зовні композитор дотримується тут традицій старовинної італійської Sonata da chiesa («церковної сонати»), характерною строгістю образів. Але, використовуючи структуру церковної сонати, Бах трактує її в новаторському плані, сміливо передбачаючи цикли віденських класиків.

Євген Кострицький

У всьому циклі панує дві образні сфери: скорботно-драматична в мінорних сонатах №1, 4 і 5, а також світла, життєрадісна в мажорних сонатах №2, 3 і 6. Але подібне розмежування далеко не вичерпує зміст музики. Кожна з сонат – твір зі своєю яскравим емоційним забарвленням.

«Спеціально для виконання цього знаменитого твору до Львова привезуть двомануальний клавесин нідерландського майстра Ґерріта Клопа, збудований 1968 року, який є історичною копією великого французького клавесина XVIII століття майстерні Паскаля Таксіна (Pascal Taskin). Інструмент має чотири регістри та розписаний вручну», – йдеться в повідомленні.

Паскаль-Жозеф Таскін (1723-1793 рр.) є відомим майстром клавішних інструментів. Замість пір’я в кінці молоточків у клавесинів і спінет він почав прикріплювати шкуру буйвола, яка робила звук менш сухим. Цей винахід було першим кроком до створення фортепіано у його сучасному вигляді.