У Львові харківський режисер поставив сюрреалістичну виставу «Джалапіта»
6 травня у Першому театрі ‒ прем’єра вистави «Джалапіта» за п’єсою лауреатки Шевченківської премії Емми Андієвської, яку вона написала у Нью-Йорку в 1962 році.
Джалапіта ‒ це чоловік, про якого складають легенди, до нього приходять люди, як до пророка із своїми побутовими клопотами, і він вирішує їх у незвичний спосіб. Однойменна вистава ‒ про внутрішню силу кожного з нас і про те, як світ може змінювати навіть одна людина.
«Джалапіта ‒ це і хто такий, і хто така, тобто це кожен з нас. Це просто людина, на яку випала честь бути. Ну не месією, а просто людиною, яка хороша, добра, позитивна і хоче чимось комусь допомогти», ‒ розповідає актор, виконавець ролі Джалапіти Юрій Курило.
До співпраці Перший театр запросив режисера із Харкова Артема Вусика. У Львові він поставив 2 вистави у театрі імені Лесі Українки: «Любов» і «Перетворення».
У постановці «Джалапіти» багато пластики і незвичних режисерських ходів. Артем Вусик розраховує і на дорослого глядача, і на дітей від 12 років.
«Я думаю, що вистава буде і в ранковому репертуарі, і у вечірньому. Там в самому тексті є певні пласти, які будуть зчитуватися людьми, які розуміють, про що писала Емма Андієвська, а дітьми може будуть зчитуватися, але для них буде працювати картинка, смішні історії, жарти», ‒ коментує Артем Вусик.
Текст п’єси лауреатки Шевченківської премії Емми Андієвської ‒ сюрреалістичний, така ж постановка. Але їхній сюрреалізм тут доступний і зрозумілий.
«Це вперше така робота, дуже несподівана, цікава, сюрреалізм такий, ми такого ще не робили, це дуже цікаво, дуже цікавий режисер», ‒ зізнається акторка Марія Самсонова.
На сцені ‒ графіті Сергія Якіменка, бо дія відбувається на вулицях міста.
У сценографії і костюмах художник Мар’ян Савіцький наблизив героїв до нас нинішніх.
«Вистава ділиться на дві частини: сірість буднів і раптом приходить Джалапіта, і світ буяє барвами. І я виходив саме з цього. Тобто перша частина така чорно-біла, друга кольорова. Стилістика костюмів молодіжна, це міське середовище, це ми всі», ‒ розповідає художник-постановник Мар’ян Савіцький.
