У межах проєкту «Clean Baltic Source» визначили 13 найактивніших громад Львівщини

logo


Проєкт фінансує уряд Швеції й Шведський інститут, українськими партнерами проєкту є Асоціація місцевих рад «РадиЛьвівщини», Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, Львівська міська рада, Центр Регіональний Розвиток (ЦРР) агенції економічного розвитку PPV.

Як зауважив виконавчий директор Обласної асоціації місцевих рад «Ради Львівщини» Данило Сороковий, у межах реалізації проєкту «Clean Baltic Source – очищення стічних вод у Львівській та Волинській областях» було проведено 5 навчальних воркшопів для 45 громад Львівської і Волинської областей.

«За результатами цихзустрічей і після збору та аналізу ситуації виокремлено 13 найбільш активних громад. На попередньому воркшопі вони презентували свої пропозиції, потреби у поданні заявки до міжнародних фондів на реалізацію заходів з реконструкції або будівництва очисних споруд та каналізаційних мереж.

Реалізація цих проєктів сприятиме зменшенню надходження органічних та біогенних речовин до басейну річки Вісла та Балтійського моря», – розповів Данило Сороковий.

Голова депутатської комісії з питаньєвроінтеграції, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Наталія Галецька наголосила, що позиція Львівської обласної ради – необхідно на постійній основі підтримувати і співфінансувати проєкти МТД.

«Варто застосовувати комплексний підхід до реконструкції та будівництві очисних споруд у громадах. Об’єднання громад навколо вирішення проблеми управління стічними водами, використовуючи досвід Швеції та Польщі, матиме значний ефект для покращення стану довкілля», – підкреслила НаталіяГалецька.

За інформацією Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, основною проблемою всіх територіальних громад є необхідність реконструкції та будівництва очисних споруд, які є дуже застарілими та не відповідають вимогам європейських стандартів.

На підтвердження цього департамент екології та природних ресурсів Львівської ОВА додав, що на Львівщині 55 очисних споруд потребують реконструкції і 44 – нового будівництва.

Робоча група з формуваннядорожньої карти розвитку системи водоочистки та водовідведення басейну Західного Бугу на наступних засіданнях напрацює план дій на період 3 років з визначенням заходів, механізмами координації дій та ключовими розвитковими ініціативами.