У музеї Пінзеля презентували копії скульптур для відвідувачів із вадами зору

logo


image

У четвер, 12 листопада, в Музеї скульптури Івана Георга Пінзеля презентували проект «Pinsel. Тактильна експозиція». Під час реалізації проекту було створено точні копії восьми скульптур Пінзеля.

Ці копії мають на меті дати можливість відвідувачам з вадами зору отримати уявлення про спадщину видатного скульптора.

Скульптури, створені шляхом фотополімерного 3D друку, доповнені супровідними матеріалами та анотаціями шрифтом Брайля. Також у музеї планують проводити екскурсії, розроблені для незрячих та слабозорих відвідувачів. Працівники проходили для цього спеціальне навчання.

Цей проект є продовженням проекту Pinsel.AR., що має на меті представити скульптурну спадщину Пінзеля доступною, цікавою та актуальною за допомогою новітніх засобів доповненої реальності.

Кожну скульптуру ретельно фотографують (для кожної робиться близько 2 тис. фотографій, такий процес називається фотограмметрія), сканують (3D-сканування), а потім відбувається постобробка.

Тоді створюється 3D-модель, яку можна роздивлятись, крутити як завгодно, видруковувати. Процес тривалий. Для обробки однієї скульптури потрібно понад тиждень. Наприклад, фотографування «Богоматері» тривало близько 8 годин, сканування – чотири. Постобробка забрала три дні. І тиждень тривало безпосередньо створення 3D-моделі.

Потім цю модель за допомогою чотирьох проекторів та скла, яке встановлюється під певним кутом, можна відтворити у реальному інтер’єрі. Або видрукувати на 3D-принтері.

Саме такими і є експонати проекту «Pinsel. Тактильна експозиція». Також на виставці представлені фрагменти скульптур Пінзеля, які не збереглись. Цих фрагментів також можна торкатись, щоб уявити, якими скульптури є на дотик.

Наразі, через пандемію та санітарні вимоги теперішнього часу, торкатись експонатів дозволено лише у рукавичках.

Проект реалізується у міжмузейній співпраці громадської ініціативи My Future Heritage, Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького та мистецькою радою «Діалог». Реалізація проекту здійснюється завдяки підтримці Українського культурного фонду.