«Універ», «кінь», «попрошайка», «жаба» та «Індія»: абетка народних урбанонімів Львова
У нашому місті є біля трьох десятків площ. Але, домовляючись про здибанку «на площі», ми знаємо: вона буде на площі Ринок. Лише львів’яни знають, що пам’ятник «коню» – це пам’ятник королю Данилу Галицькому, а «універ» – це університет імені Івана Франка. А ще, тільки мешканці Львова в курсі, де у Львові є «жаба», «ікони» та «клюмба».
«Вголос» вирішив пригадати всі неофіційні назви міського простору Львова, які містяни часто вживають у своєму мовленні.
Алтайки – так львів’яни звикли називати Піскові озера, розташовані між вулицями Євгена Коновальця, Академіка Степана Рудницького, Генерала Чупринки та Гординських, що у Франківському районі Львова. До 1990-х років озера називали Алтайськими через вулицю Алтайську (теперішня вулиця Гординських), яка була поблизу них.
Фото: Вікіпедія
Нову назву озера отримали на початку 90-х, утім львів’яни часто продовжують вживати й стару.
Ашан – коли львів’яни їдуть в Ашан, найімовірніше, це означає, що вони їдуть у торговий центр King Kross Leopolis на шопінг. До речі, його урочисто відкрили у 2010 році і саме він став найпершим сучасним великим торговим центром Львова.
Фото: King Kross Leopolis
Звісно, після шопінгу мешканці міста таки заходять у супермаркет Ашан, аби придбати славнозвісний багет.
Будинок книги – так мешканці міста подекуди продовжують називати перший львівський хмарочос – будинок Шпрехера. Стара назва «приїлася» львів’янам ще з радянських часів: раніше на першому поверсі будівлі було безліч книгарень. За часів незалежності приміщення книгарень здали в суборенду, а на їхньому місці відкрилися бутіки з одягом та взуттям.
Фото: Galinfo
Брюхи – народна назва Брюховичів.
Брюховичі
Мешканці Львова полюбляють їздити у «Брюхи», аби смачно поїсти чебуреків та поплавати в Брюховицькому озері.
Фото: 032.ua
ВВ – абревіатура, яку львів’яни часто використовують, називаючи вулицю Володимира Великого.
Фото: Олександр Шутюк
Віденка – так мешканці міста йменують одну з найстаріших кав’ярень Львова – Віденську кав’ярню. З моменту відкриття у 1829 році це місце стало улюбленим серед львівської інтелігенції. Зокрема, посмакувати кавою у заклад нерідко приходили Михайло Грушевський, Іван Франко, Станіслав Людкевич та Володимир Гнатюк.
Фото: Lemberg-tour
Гай – Шевченківський гай (Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького) деякі львів’яни називають просто «гаєм».
Домініканка, Домінікана – скорочена «народна» назва Домініканського собору (зараз – греко-католицька церква Святої Євхаристії).
Ельжбета – так деякі мешканці міста досі називають Церкву Святих Ольги та Єлизавети.
Жаба – таким словом колись львів’яни охрестили пам’ятник Тарасові Григоровичу Шевченку. Річ у тім, що з моменту встановлення у 1992 році монумент дуже рідко мили, через що його поверхня окислилася і набула зеленого відтінку.
Ікони – так в народі називають площу Олекси Гасина поблизу бібліотеки Василя Стефаника.
Фото: Фотографії старого Львова
Індія – північна частину району Збоїщ. Неофіційна назва виникла через ромське населення, яке проживає у цій місцевості.
Фото: Вікіпедія
Кайзер, Кайзервальд – ландшафтний парк «Знесіння» львів’яни досі називають «Кайзервальдом» (скорочено – «Кайзер»). Саме таку назву мала лісова місцевість на пагорбах Личаківського району Львова.
Одну частину цієї території сьогодні займає Шевченківський гай (Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького), а іншу – ландшафтний парк «Знесіння». Але для справжніх львів’ян усе це – Кайзервальд.
Катедра – так скорочено львів’яни називають Латинський катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії.
Фото: secretland.info
Кінь – народна назва пам’ятника Данилові Галицькому. Традиційне місце зустрічі для багатьох львів’ян.
Кічок – так у народі львів’яни називають сувенірний ринок «Вернісаж». Свою назву отримав від слова «кіч», яке у перекладі з німецької – несмак, вульгарність, халтура.
Фото: Діло
Крива – скорочена назва проїзду Крива Липа.
Фото: inlviv.in.ua
Крита – так деякі львів’яни називають зупинку з офіційною назвою «Головна Пошта». Споруджена у 2005 році, вона стала першою критою зупинкою в Україні.
Фото: Вікіпедія
Костел – ще одна назва, яку мешканці міста використовують для опису Церкви Святих Ольги та Єлизавети. У львівських маршрутках часто можна почути: «Зупиніть біля Костелу!». Беззаперечно, це не єдиний костел у Львові, утім про який саме костел йдеться, зрозуміло абсолютно всім.
Кульпа, кульпар – жаргонна назва Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні, що на вулиці Кульпарківська, 95. Також цю назву використовують й стосовно вулиці Кульпарківської загалом.
Клюмба – таку назву отримала на початку 90-х площа, де сьогодні стоїть пам’ятник Тарасові Шевченку. Колись на площі була клумба, біля якої львів’яни збирались, аби обговорити різноманітні політичні питання.
Фото: Lvivcenter.org
Клуб трамвайників, кузнєчик – радянська назва Палацу культури ім. Гната Хоткевича. Деякі львів’яни старшого покоління досі називають це місце «Клубом трамвайників», оскільки поблизу залізничного мосту на вулиці Замарстинівській була трамвайна зупинка з однойменною назвою «Клуб трамвайників».
Крім цього колись ця будівля була названа Палацом культури імені Кузнєцова – на честь радянського розвідника Кузнєцова. Через це деякі львів’яни за старою звичкою досі кажуть на неї «Кузнєчик».
Фото: Вікіпедія
Лебеді – ще одне з найпоширених місць зустрічі для львів’ян. «Зустрінемось біля лебедів» для львів’ян означає «зустрінемось біля озера з лебедями у Стрийському парку».
Фото: Вікіпедія
ЛЄванда – так жаргонно називають мешканці міста мікрорайон Левандівку.
Фото: Lviv.com
Літачок – колись у Львові була інсталяція «Паперовий літачок». Згодом її демонтували, але місце, яке львів’яни так і охрестили «біля літачка», зберегло свою назву.
Фото: mapio.net
Лялька – так мешканці міста досі називають будівлю Лялькового театру. З середини 1990-х до 2000-х років у ній був також культовий клуб з назвою «Лялька», який став справжнім центром львівської рок-культури. Про нього з приємною ностальгією львів’яни згадують досі.
Фото: Віль Фургало
Мартовича – це місце, куди колись потрапляли незаконослухняні львів’яни, які щось «наробили» в центрі. Іншими словами, так мешканці Львова колись називали Галицький райвідділ поліції. Оскільки він був розташований на вулиці Мартовича, то ті, кого забирала поліція, так і казали: «Я на Мартовича».
Згодом Галицький райвідділ об’єднали із Личаківським. Та, мабуть, це місце місцеві «забіяки» наврядчи пригадують з ностальгією:)
Фото: Вікіпедія
Пам’ятник «Тещі» – жартівливе ймення, яке деякі львів’яни використовують стосовно пам’ятника Святому Юрію Змієборцю (змія – теща:) )
Попрошайка – народна назва пам’ятника Івану Федорову. Мешканці міста жартують, що кам’яний першодрукар стоїть з простягнутою долонею, наче просить грошей.
Фото: luk-look.livejournal.com
Поліграф – народна назва Української академії друкарства.
Фото: Прадідівська слава
Парнокопитний – так львів’яни жартівливо прозвали Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького.
ПАлітЄх – таким словом часто називають студенти Національний університет «Львівська політехніка». Звідки взялися ці буква «А» та «Є»?!
Фото: Львівська політехніка
Площа (площа нирок) – площа Ринок. У Львові є близько трьох десятків площ, але, чомусь, коли мова йде про здибанку на площі, ніхто навіть не запитує : «На якій саме?». Всі знають, що вона відбудеться власне на площі Ринок. Поширена серед місцевих жителів й інша назва площі Ринок – площа нирок.
Фото: etnosvit.com
ПрІвоз – так мешканці міста називають Привокзальний ринок, утім не дуже зрозуміло, чому львів’яни вживають цей русизм.
Психів – жартівлива назва району Сихів.
Рогатка – район вулиці Богдана Хмельницького та Новознесенської. Цю місцевість називають через поворот, який схожий на рогатку.
Фото: WikiMapia
Рокс – так львів’яни за старою звичкою називають Будинок науки та культури Львівської залізниці (Палац залізничників). Колись на його місці був кінотеатр «Роксі», від чого мешканці міста й прозвали будівлю «Роксом».
Фото: Вікіпедія
Русалка Дністрова – ще одна назва критої зупинки «Головна пошта», яка поширена серед львів’ян. Виникла через те, що поблизу із нею розташований музей Русалки Дністрової.
Фото: Львівська пошта
Стометрівка – народна назва алеї на проспекті Свободи. Ця назва, до речі, умовна, оскільки алея має довжину понад 300 метрів:)
Фото: Антон Коломєйцев
Сквозняк – продуктовий магазин на Проспекті Шевченка, отримав таку назву ще з радянських часів.
Фото: Львівська газета
Топольна – коли львів’яни кажуть «Я на Топольній», то найммовірніше йдеться якраз не про вулицю, а про Львівську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги.
Фото: Українська правда
Універ – так студенти (і не тільки вони) називають Львівський національний університет ім. Івана Франка. І хоч сьогодні у Львові вже є багато університетів на будь-який смак, для справжніх львів’ян «універ» – лише один.
Фото: Вікіпедія
Унітаз – таку жартівливу назву мешканці міста придумали для сучасної будівлі Укросоцбанку на площі Міцевича. Її збудували у 2005 році посеред центральної частини міста, що викликало хвилю обурення серед львів’ян. До слова, через неї Львів ледь не виключили зі світової спадщини ЮНЕСКО.
Фото: WikiMapia
Унітаз – ще одне місце із жартівливим йменням «Унітаз» є поблизу львівської політехніки. Утім цей «унітаз» львів’яни любили. Мова йде про пивний бар на вулиці Київській. Свою назву він отримав через магазин сантехніки, що був розташований навпроти. Зараз там також є заклад із схожою назвою «Unitas».
Фото: Фотографії Старого Львова
Хвиля – так скорочено мешканці міста називають стелу «Хвиля національного відродження», яку встановили біля пам’ятника Тарасові Шевченкові.
Фото: Вікіпедія
А які народні назви пригадаєте Ви?
Всі свіжі новини на нашому
Telegram-каналі Приєднуйся!
