«Випускний» буде і крапка. Як у Львові збирають тисячі гривень на розкішні бенкети

Дорогий бал в дорогому ресторані, лімузини, феєрверки – таке враження, що батьки змагаються між собою, хто влаштує «крутіший» випускний.

Фото: Ілюстративне

Коли настає час організовувати випускний для дитини, на гору випливають «кічові» погляди батьків і дітей до того, як має виглядати день прощання зі школою. Дотримуючись старих традицій, де має бути велике застілля та стільки пишності,  скільки можуть видати гаманці батьків, ми самі ж псуємо дітям уявлення про культурне свято, не наголошуючи на тому, що не завжди потрібно витрачати тисячі на таки дешеві розкоші, пише підприємець та батько випускника Роман Зафійовський.    

Совкові традиції проведення випускного вечора у школі нікуди не зникли. Окрім урочистої частини обов’язково має бути дорогий бал в дорогому ресторані вкупі з лімузинами та феєрверками. Таке враження, що деякі батьківські комітети змагаються між собою, хто влаштує «крутіший» випускний. Хоча за кошти, що їх тратять на ці забави, можна було би вирішити якусь проблему школи чи поїхати у подорож Європою.

Цього року мій син Андріан закінчує школу і організація випускного вечора є дуже важливою для сім’ї. Ми дуже задоволені школою (син вчиться у Класичній гімназії ЛНУ імені Франка),креативний та професійний педколектив і добре організована адміністрація гімназії, творять ідеальні умови для навчання дитини. Часто чую від сина розповіді про жарти вчителів чи їхні вчинки і розумію, що зробив правильний вибір навчального закладу. І мені дуже шкода що батьки дітей із такої хорошої гімназії хочуть велике весілля на селі, де мають бути феєрверки, ікра з фореллю, лімузини і далі за списком. Часто носії цих ідей входять до батьківського комітету, який й вирішує за решту класу.

Наприклад, у нас пішли пропозиції презентувати конверти з грішми вчителям в знак подяки за те, що вони добре навчили наших дітей. Люди все ще мають в головах страшний совок – вони вважають, що подяка має бути саме в такій корупційній формі.

Спочатку я пробував пробити цю стіну – намагався говорити з батьками, розказував, що в цивілізованих країнах Європи, куди ми так прагнемо на словах, випускний роблять дещо по-іншому. У тій же Англії, де вчаться доньки нашого президента, випускний вечір відбувся просто і без зайвих витрат. Випускники вдягають парадний одяг своєї школи, у внутрішньому дворі відбувається велика урочистість, а потім – легкий фуршет. Це організовується так, щоб створити атмосферу живого спілкування, де батьки, вчителі й діти знайомляться та згадують останні роки школи. Алкоголь та їжа присутні, але головне в цьому святі це хороші емоції та спілкування. Адже ми всі знаємо, що найбільше запам’ятовується хороший вечір з дружнім сміхом та гарними розмовами. Коли ця тригодинна  забава закінчується, всі розходяться, а діти ідуть по компаніях святкувати далі. На мою думку, це ідеальний варіант для випускного. Ми маємо розуміти, що це свято передовсім для наших дітей, а не для батьків, що часто забувається.

Я пропонував кілька інших варіантів витрачання грошей. Майже 300 тисяч на забаву – це чимала сума. А ще сукні, костюми, зачіски та косметику  — цього не враховуємо, хоч часом вони можуть дорівнювати сумі, яку витрачають на бенкет. Як альтернативу я висунув ідею зробити після урочистої частини в ЛНУ фуршет на кілька годин, де можна було би поспілкуватися дорослим та їхнім дітям, наробити фото-відео і розійтися, а молодь хай би собі ще святкувала окремо, якби мала таке бажання.

Згодом я запропонував на гроші, що мали б іти на оплату за  батьків, зробити декілька іменних річних стипендій від батьків випускників гімназії на навчання талановитих студентів в ЛНУ імені Івана Франка чи в інших престижних вищих навчальних закладах. 

Але ініціатори не дуже й хотіли слухати. Мені розповіли, що здавати треба тисячі гривень, бо в Парку культури відкрили новий ресторан і там буде «круто» зробити випускний бенкет. А ще там є класні місця для селфі. Попри все, нам вдалося зменшити суму внесків до майже прийнятної ціни – на щастя, зникли феєрверки та лімузини і ще кілька «прибабахів», але навіть таку суму я вважаю марнотратством. Я пропонував пізніше влаштувати дітям кількаденну подорож цікавими європейськими містами за ті самі кошти і ще б вистачило на фуршет та індивідуальні святкування дітей, однак і це не мало жодного ефекту на ініціаторів, заряджених зробити застілля.

Усі спроби знайти компроміс та наблизити свято до моєї ідеї йшли коту під хвіст. Я зрозумів, що цей випускний батьки організовують для себе, а не для дітей, бо ніхто з ними навіть не радився, а тут такі радикальні погляди на те,  як САМЕ має все виглядати. Кажу: «Давайте віддамо ці гроші дітям. Вони уже достатньо дорослі і зможуть самі визначити, що з ними зробити». На якийсь час запала мовчанка, бо контраргументів особливо не було, але після паузи мені чітко пояснили, що випускний буде і крапка. Бо це свято не лише дітей, а й для батьків. А може якраз і навпаки – спочатку батьків, а потім вже дітей.

На мою думку, так організований випускний є величезним несмаком і марнотратством. За ці кошти можна було би реалізувати проект онлайн доступу до результатів дітей та нормальної комунікації між учнями, їхніми вчителями. Школа подавала такий проект на конкурс Громадського бюджету, але не перемогла. І нікому батьків не спало на думку, що на кошти, витрачені на випускний, могли піти на цей проект. Але мене знову не почули.

На завершення хочу сказати, що головне для країни це наші діти. Ми мусимо інвестувати в освіту, перестати підтримувати корупцію в школах, бо згодом прийдемо до лікаря, що закінчив університет за гроші та став хірургом по зв’язках тата чи мами. Хто як не ми зробимо цю країну кращою? Пам’ятаймо, що хоч молодь і становить 20% населення країни, але вони є 100% нашого майбутнього.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.