Що написав про Трускавець іноземний журналіст

За даними моніторингу кількості відпочивальників у липні 2017 року з іноземців у Трускавець найчастіше їхали поляки та азербайджанці. Ось які враження про курорт написав польський журналіст  Dominik Sipiński.

Фото з сайту www.tmr.gov.ua

Для прикарпатського курорту Трускавця часи слави давно минули. Однак низькі ціни і гарні краєвиди заохочують туристів приїздити сюди лікуватися  унікальною мінеральною водою  з нафтовими речовинами.

Трускавець розташований приблизно в 100 км на північний захід від Львова. Є багато автобусів, що курсують у місто-курорт з Польщі. Однак доїздити сюди краще зі  Львова – поїздом.  До Львова з Польщі літають LOT (з Варшави, Познані та Бидгоща), Wizz Air (з Вроцлава) і Sprint Air (чартери).

Місто бурхливо розвивалося як курорт в середині дев’ятнадцятого століття, але кращим періодом для нього були міжвоєнні роки, коли Трускавець знаходився у складі Польщі. Курорт Трускавець відвідували Юзеф Пілсудський, Юліан Тувім та Ігнацій Дашинський. Після Другої світової війни місто набуло чисто радянського характеру. Сьогодні Трускавець – еклектична і хаотична суміш архітектурних стилів.

Цілюща вода

Трускавець славиться своєю мінеральною водою «Нафтуся». Це унікальна вода, яка містить нафтопродукти. Нафта надає їй  дуже характерний смак і запах, вода – жирна і солона. Та хворі залюбки п’ють цю воду : «нафтуся» допомагає при шлунково-кишкових захворюваннях.  Її п’ють прямо з бювету, оскільки вона втрачає свої властивості через дві години.

У Трускавці є дві насосні станції – довоєнні в центрі міста і післявоєнні у  східній частині курортного парку. Обидва бювети працюють лише частину дня.  В питних залах немає чашок чи одноразового посуду. Вам потрібно принести свою пляшку або купити спеціальну чашку у одному з численних кіосків в центрі.

Центр

Невеликий центр Трускавець простягається уздовж двох пішохідних вулиць, названих так, як  майже в кожному західноукраїнському місті – вул. Степана Бандери і вул. Тарас Шевченко. Будинки навколо – дерев’яні вілли та нові будови у стилі курорту.  Центр – найбільш акуратна частина міста – у пішохідної зони є нова бруківка, доглянуті газони. В той же час важко говорити про просторову гармонію. Поруч зі старими віллами будують горгулі торгових центрів і монументальних готелів, які вписуються в стару архітектуру, як кулак до носа.

Курортний парк

Парк Трускавець тягнеться уздовж пагорба майже через все місто від насосної станції № 1 в центрі міста до насосної кімнати № 2 нагорі. Парк на практиці нагадує ліс: стан доріжок не підтримується, крім усього іншого, реконструйовано кілька головних алей, зокрема біля пам’ятника Адаму Міцкевичу. Малої архітектури у парку не існує, як і будь-якої  зручної для відпочиваючих інфраструктури.  Парк не пристосований для людей похилого віку і інвалідних колясок.

Радянські молохи

Вершину пагорба вінчають 10-поверхові готелі, побудовані в радянські часи. Деякі з них, такі як санаторії «Молдова», «Трускавець» чи «Кристал», перебувають у досить доброму стані і продовжують служити людям. Інші, як і готель «Рубін» лякають закинутими стінами, схожими на краківський Szkieletor.

Залізнична станція

Часи соціалістичного реалізму залишили у Трускавці справжню архітектурну перлину – залізничну станцію. Шанувальники цього стилю обов’язково повинні відвідати його, хоча він знаходится трохи далі від центру. Станція, однак, також є нагадуванням про часи популярності курорту. З десятка касових віконечок у монументальному залі сьогодні працює одне, і тільки кілька потягів відходять з вокзалу протягом дня. Завдяки відсутності пасажирів можна оцінити масштаб соцреалізму, гру тіней на мармурі і функціональні деталі станції.

Джерело