З експозиції у ґаджет: як у Львові оцифровують музейні експонати (Фото)
МІСТО
Музейні пам’ятки можна буде побачити у форматі доповненої реальності
Фото: Galnet
Компанія «Skeiron» спільно з командою Львівського історичного музею запустили інноваційний проєкт «Імерсивна платформа «Музей у 3D». Наразі команда розробляє мобільний застосунок, а також створює друковану інтерактивну сувенірну продукцію – поштівки. За допомогою цих інновацій експонати музею можна буде побачити у форматі AR, тобто доповненої реальності, через камеру телефона.
«Більшість музеїв можуть думати про те, що ми замінюємо офлайн-зустріч з музеєм на онлайн-зустріч. Однак, ми лише розширюємо цю зустріч. Наприклад, одним з основних продуктів є поштівки доповненої реальності. Люди, які прийшли в музей, після того, як оглянуть експонати, зможуть взяти їх із собою і подарувати близьким чи рідним, які не мають можливості відвідати цей музей. У поштівках також буде аудіосупровід, який пояснюватиме людям, що вони бачать. Будуть також віртуальні прогулянки, у яких музеї будуть у ЗD форматі», – пояснює співзасновник компанії «Skeiron» Андрій Гривняк.
Зараз музейні експонати оцифровують. Команда планує створити 7 тематичних комплектів 3D поштівок, до яких увійдуть 64 експонати з 10-ти локацій Львівського історичного музею.
Процес оцифрування умовно можна поділити на три етапи: сканування, створення первинної 3D моделі та спрощення моделі для потреб мобільного додатку. Час залежить від складності об’єкту, рельєфності.
Щоб відсканувати об’єкт, роблять багато фотографій, аби з максимальної кількості сторін зробити знимки цих об’єктів і у подальшому за допомогою спеціального програмного забезпечення їх об’єднати та створити 3D моделі.
«Нам потрібно подбати про хороше освітлення, щоб позбутися тіней, які заважають створенню 3D моделі. Ми робимо відповідний софтбокс, розсіяне світло, налаштовуємо ракурс. Потрібно мати дуже чіткі фотографії, щоб отримати максимально інформації про об’єкт», – коментує співзасновник компанії «Skeiron» Юрій Преподобний.
І додає:
«До кожного об’єкту потрібен свій підхід. Для цієї шкатулки зі слонової кістки, наприклад, потрібно зробити 200-300 фотографій. Однак, є такі об’єкти, як тендітна друкарська машинка у формі кулі, то там потрібно зробити 2000-3000 фотознимків, щоб відсканувати найменші деталі».
Фотографування може зайняти 1-2 дні, а опрацювання та створення первинної 3D моделі – 3-4 дні. Інколи цей процес може тривати тиждень.
До слова, дерево та камінь оцифровувати легше. А ось з порцеляною виникають труднощі, тому що з’являються бліки. Щоб їх усунути, доводиться використовувати додаткову фотоапаратуру та фотофільтри. У деяких випадках послуговуються матовим спреєм та порошком.
Іноді для оцифрування певних об’єктів використовують лазерне сканування, щоб детальніше передати всі елементи. Окрім того, щоб прискорити роботу, можуть застосовувати кілька камер, які виставляють на різні ракурси.
Серед об’єктів, які вдалося оцифрувати: годинник кінця XVII століття.
«Це так званий універсальний годинник, багатофункційний пристрій. Орієнтовно початку XVII століття. Він має дуже багато шкал – показував найрізноманітніші речі: години, хвилини, дні, місяці, знаки зодіаку, фази місяця, пори року. Це наче тогочасний мінікомп’ютер», – розповідає завідувач відділу «Кам’яниця Корнякта» Львівського історичного музею Мирослав Побережний.
«Годинник було складно і довго оцифровувати, тому що він складався із багатьох деталей. Там є шестигранний чохол, сам годинник і малі об’єкти у ньому. І це все потрібно було оцифрувати для того, щоб відтворити у 3D», – описує процес Андрій Гривняк.
Також вдалося оцифрувати канделябр зі зображенням давньоримської богині Венери, французький годинник XIX століття, вазу-ароматницю XIX століття та кілька старовинних інструментів.
«Усі експонати заслуговують на те, щоб їх оцифрувати. Однак, під час відбору, ми дійшли до висновку, що одна з найцінніших колекцій, яка є у нас в експозиції, – це колекція найдавніших музичних інструментів. Вирішили оцифрувати, насамперед, ті інструменти, які сьогодні не використовують, і аналогів яким сьогодні немає серед поширених музичних інструментів. Обрали колісну ліру, торбан, кімнатний орган та українські цимбали», – додає завідувачка відділом Музею історії України Оксана Куценяк.
У межах проєкту також запрацює сайт імерсивної платформи «Музей у 3D», на якому будуть представлені 3D-тури з віртуальною експозицією з ресурсу Matterport.
Презентувати готовий проєкт компанія «Skeiron» спільно з командою Львівського історичного музею планують у червні. Його реалізовують за підтримки Українського культурного фонду.
Додамо, компанія «Skeiron» заснована у 2016-му році з метою збереження, популяризації та актуалізації об’єктів архітектурної та культурної спадщини України. За цей час команда реалізувала низку проєктів: «Кишенькове місто: Львів», «Кишенькове місто: Чортків», «Княжий Звенигород: від реального до віртуального» соціальний проєкт «Відчуй Україну на дотик: Львів», відсканували Тартаківський палац на Львівщині в проєкті «Тартаків & Тартак», створили проєкт доповненої реальності для Меморіального музею Михайла Грушевського у Львові.
Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.
