За півроку по медичну допомогу після укусів кліщів звернулися 754 мешканці Львівщини
Водночас за перше півріччя 2016 року в області зареєстровано 35 випадків хвороби Лайма, яку переносять кліщі
За даними лікувально-профілактичних закладів, по медичну допомогою з приводу укусів кліщів від початку цього року в області звернулися 754 осіб, з них у Львові – 416 осіб. Про це інформує Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України.
Тим часом за перше півріччя 2016 року зареєстровано 35 випадків хвороби Лайма, що на 6 менше за аналогічний період 2015 року. Випадки захворювання реєстрували переважно в містах (77,1% ), зокрема у Львові – 25, Стрию – 1, Золочеві – 1, а також у Золочівському районі – 4, Стрийському – 1, Яворівському – 1, Радехівському – 1, Пустомитівському – 1 випадок. Серед захворілих – двоє дітей до 10 років, один – підліток 16 років, решта 15 –дорослі віку. Кліщі кусали 80% хворих, упродовж літа-осені 2015 року, а також у квітні-червні 2016-го. Напади кліщів відбувалися за місцем проживання: на присадибних ділянках, у лісі, на територіях відпочинку, на озерах, у лісопарках. На території Львова хворі вказували на укуси кліщів у Сихівському лісі, лісовому масиві Рясне-2, Стрийському парку, парку Залізні води, а також у м. Винники та на Винниківському озері. Інфікування сталося на територіях Пустомитівського, Золочівського, Яворівського, Радехівського, Стрийського районів, Івано-Франківської області (м. Яремча) і в Польщі.
У підсумку лабораторного дослідження кліщів, знятих із людей, виявлено 53,3% позитивних щодо недуги Лайма. У паркових зонах Львова інфікованість кліщів збудниками Лайм-бореліозу становить 10,2%, що свідчить про доволі високий ступінь небезпеки інфікування населення міста на території відпочинкових зон.
Медики зазначають: самостійне видалення кліща, особливо без дотримання рекомендацій і правил асептики, може призвести до ускладнення перебігу хвороби та тривалого загоєння місця укусу внаслідок додаткового бактеріального інфікування ранки. Тож самостійно видаляти кліща, що присмоктався, варто лише тоді, коли немає можливості швидко звернутися по медичну допомогу. Водночас варто провести якнайшвидше лабораторне дослідження знятого з людини кліща, щоб вчасно виявити імовірну інфікованість збудниками Лайм-бореліозу, що дає змогу застосувати заходів екстреної профілактики захворювання.
Хвороба Лайма (бореліоз, Лайм-бореліоз, системний кліщовий бореліоз) – це інфекційна хвороба, яку спричинюють борелії комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato і яку передають кліщі. Для неї характерні ураження шкіри, а також нервової системи, опорно-рухового апарату та серця. Поширена у Північній Америці та Європі, є другою за швидкістю зростання інфекційною хворобою у США після ВІЛ-інфекції.
Хворобу названо на честь міста Старий Лайм (штат Коннектикут), де зареєстровано низку випадків 1975 року, хоча клінічні особливості хвороби були описані в Європі ще 1909 року. Випадки хвороби Лайма зареєстровано на всіх континентах окрім Антарктиди.
Перебіг захворювання зазвичай має три фази, що можуть мати тяжкий або легкий перебіг. Нерідко хворі мають неспецифічні прояви, як-от втома, нічна пітливість, лихоманка або неспецифічний біль у суглобах і м’язах. Хвороба Лайма може проявлятися ураженнями шкіри, нервової системи, суглобів і серця. Може стати хронічною. Іноді інтервали між окремими фазами захворювання є довгими і безсимптомними.
Перша фаза захворювання – шкірні прояви (мігруюча еритема). Часто, приблизно до чотирьох тижнів, на місці укусу кліща є почервоніння. Загалом їх діаметр збільшується поступово, але в центрі є блідішим. Чіткою ознакою хвороби Лайма є висип, хоча він відсутній у кожному другому випадку. Інші симптоми – гарячка, кон’юнктивіт, головний біль, м’язові та суглобові проблеми. Швидка терапія особливо важлива на цій стадії захворювання. Що раніше розпочато лікування захворювання, то легше запобігти хронічному перебігу.
Друга фаза захворювання – поширення в організмі. Це може бути мігруюча кожні 7-20 днів еритема, супроводжується повторними (через кілька тижнів) симптомами артралгії (біль у суглобах), лімфоаденопатій (реакцією лімфовузлів), невралгій, загальними симптомами інтоксикації. У цю фазу збудники поширюються в організмі. Якщо нервова системи уражена, може розвинутися параліч, наприклад, лицьового нерва (параліч Белла). Крім того відбуваються сенсорні порушення. Рідше – менінгіт або енцефаліт з гарячкою та болем у шиї. Також може постраждати серце, що часто виявляється у вигляді серцевої аритмії, міокардиту, перикардиту. Може розвинутися погіршення слуху, ураження інших органів.
Третя фаза захворювання – хронічна стадія. Ураження можуть проявлятися протягом декількох місяців і до декількох років. Вони захоплюють, головним чином, суглоби, нервову систему та шкіру. Найчастіше уражені колінні суглоби (артрит Лайма). Прояви можуть зберігатися або періодично загострюватися. Особливо на руках і ногах іноді відбуваються зміни шкіри, вона стає тоншою і блакитного кольору (хронічний атрофічний акродерматит Герксгеймера). Також хронічне запалення головного і спинного мозку (хронічний нейробореліоз) з паралічем є можливим пізнім проявом хвороби Лайма. Також можливе продовження тих уражень, що були у другій фазі.
Лікування хвороби Лайма включає комплекс лікувальних заходів, в якому провідну роль відводять етіотропній терапії.
Специфічна профілактика хвороби Лайма не розроблена. Ефективний спосіб запобігання зараженню – не допускати присмоктування кліщів (використання захисного одягу і засобів відлякування).
Loading…
Статті пов’язані мітками
Loading…
