Залізній бригаді за мужність подякував голова Луганської військово-цивільної адміністрації

понеділок, 1 серпня, 2016, 9:40
Львів

Залізній бригаді за мужність подякував голова Луганської ВЦА

29 липня на Яворівському полігоні (Львівщина) відбулися урочистості з нагоди вшанування легендарної сучасної захисниці України – 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені князя Данила Галицького – спадкоємниці Залізної дивізії (з часу створення минуло 98 років).

Учасники події хвилиною мовчання вшанували пам’ять більше ста «залізняків», які за любов до України заплатили життям. Вояків приїхав привітати і подякувати їм за вірність присязі народові й державі голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз.

Про це повідомив власкор IA ZIK.

Учасники зібрання, серед яких були командування та особовий склад 24 ОМЗБ, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці м. Яворова, отець-капелан Володимир Шидловський, представники влади Львівської області, голови Яворівських РДА та районної ради – відповідно Орест Хлян, Володимир Сичак, міський голова Яворова Павло Бакунець, ветерани ЗСУ, волонтери зійшлися на думці, що від дивізії сучасна бригада перейняла залізну міць, яка не іржавіє: так само, як колись «залізняки» били фашиста, нині хлопці із «залізки» наводять жах на бойовиків та іншу кремлівську наволоч.

Найкращих військовослужбовців удостоєно нагород, відзнак, грамот, подяк, цінних подарунків. Зокрема, депутатові Яворівської міської ради Михайлові Дудичу комбриг 24-ї ОМЗБ, полковник Анатолій Шевченко вручив командирську відзнаку за сприяння армії – статуетку Залізного воїна. А родзинкою події став приїзд на Яворівський полігон голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза, який подарував «залізнякам» герб Луганщини та вручив бійцям відзнаки.

Гості щирими, добрими словами подякували Залізній бригаді за вірність присязі народові України, наголосивши, що завдяки мужності та професійності Збройних сил України в цілому і цьому найкращому в Сухопутних військах з’єднанню, зокрема, російські танки по Львову не йдуть.

А отець-капелан Володимир Шидловський, який підтримує духовно не лише вояків із Залізної бригади, а їхніх батьків, дружин, дітей, зізнався, що сивина у нього з’явилася за два роки з лишком цієї війни, яка є страшною – морально.

Священик подякував колишньому комбригу 24-ї бригади, нині генерал-майору Олександрові Павлюку за те, що кожен боєць інакше не називає його, як – «Батя».

«Ви, Олександре, на війні були кожному солдатові, офіцерові за батька. Я про це знаю, мені хлопці та їхні рідні розповідали», – наголосив отець-капелан.

Також капелан згадав добрим словом нині покійного міського голову Яворова Степана Венгерака, який першим очолив волонтерський рух із матеріальної допомоги «залізнякам».

У події взяла участь делегація від Львівської обласної ради: депутат Уляна Дорош подякувала усім військовослужбовцям за мужній захист територіальної цілісності та суверенітету України, побажала якнайшвидшої перемоги над російським агресором.

20 військовослужбовців 24-ої ОМЗБ відзначено грамотами, цінними подарунками Львівської обласної ради – за зразкову військову дисципліну, сумлінне виконання службового обов’язку, виявлені вірність, мужність і героїзм під час проведення Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей.

Заступник голови ЛОДА Юрій Підлісний за мужність та відвагу, виявлені під час виконання військового обов’язку в зоні проведення Антитерористичної операції та з нагоди річниці з часу створення вручив офіцерам та солдатам бригади годинники з написом – «Від голови облдержадміністрації».

У вшануванні Залізної бригади взяли участь колишні командири цього найкращого в Україні з’єднання генерал-майор Олександр Павлюк, генерал-полковник Микола Петрук (звільнений в запас в 2008 р.), генерал-полковник Михайло Куцин (звільнений в запас опісля контузії в зоні АТО).

У коментарі власкорові IA ZIK голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз розповів, що приїхав на Львівщину не сам, а разом з 70 головами міст, селищ, сіл та чиновниками.

«Наш візит на Львівщину, зокрема, на Яворівський полігон відбувається в рамках реалізації всеукраїнського проекту «Змінимо країну разом! Децентралізація: нові можливості». Ми вже відвідали Полтавську, Вінницьку, Тернопільську області, а сьогодні завітали на Львівщину, попереду – Закарпаття. Українців робить єдиними одна спільна мета – щаслива Україна. Я щиро вдячний командуванню та особовому складу 24-ї окремої механізованої Залізної бригади. Ці хлопці творять на війні чудеса героїзму. До речі, з початку війни десятеро військовослужбовців з Львівщини одружилися з дівчатами з Луганщини. У цих молодих сім’ях уже народилося п’ятеро діток», – поділився з журналістом Юрій Гарбуз, який удостоїв 24-ту окрему механізовану Залізну бригаду імені князя Данила Галицького Грамоти Луганської військово-цивільної адміністрації, вручив командирам герб Луганщини, відзначив нагородами найкращих військовослужбовців.

Під час цього заходу на Яворівському полігоні було озвучено сторінки бойового літопису Залізної бригади, а також відбувся концерт за участі відомих в Україні співаків і танцюристів.

Вояки Залізної бригади розповіли журналістові про своїх бойових побратимів, якими пишаються. Зокрема, про офіцера, командира взводу Руслана Філіпсонова, який, переживши дві клінічні смерті, знову повернувся у стрій. У 2014 році мобілізований офіцер виконував завдання у зоні АТО у складі 24-ї ОМЗБ, на посаді командира взводу. 20 серпня Руслан зазнав важких поранень у боях під Лутугіно, поблизу Луганська, де терористи здійснювали танковий прорив. Однак обставини, за яких це сталося, змусили заговорити про Руслана всю Україну: він врятував з поля бою шістьох поранених побратимів, при цьому кожного виносив майже кілометр. Рятуючи сьомого бійця, лейтенант Філіпсонов потрапив під обстріл ворожих «Градів»: воїн зазнав важких поранень ніг, рук і черевної порожнини. Майже дворічне лікування у лікарнях Лутугіново, Харкова, Києва, Львова, а також – у клініці Австрії, тривала реабілітація – і лейтенант знову повернувся у лави Збройних сил України. А те, що він двічі пережив стан клінічної смерті та понад 50 операцій, зробило повернення офіцера-героя у стрій дивовижним. За мужність та героїзм лейтенанта Руслана Філіпсонова удостоєно ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. А служить він зараз у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Довідка ІА ZIK.

Нагадаємо, що 24-та окрема механізована бригада найдовше перебувала в зоні АТО – загалом 2 роки та три місяці, жодного разу не покидаючи бойових позицій.

Спочатку підрозділи бригади прикривали смугу, шириною до 150 кілометрів, на території Сумської, Чернігівської та Полтавської областей, потім – займали блокпости поблизу міста Старобільська, брали участь у бойових діях поблизу міст Кремінна та Рубіжне, Ямпіль, визволяли Слов’янськ та Лисичанськ, вели бої поблизу Сіверська.

За час проведення АТО Залізна бригада втратила понад сто новітніх Українських героїв.

Під час війни на сході України в 2014 році на базі 24-ї ОМБр були утворені кілька «важких» батальйонних тактичних груп.

На початку березня 2014 року кістяк бригади на основі 1-го механізованого батальйону вибув на схід України. Спочатку з’єднання передислокували на Чернігівщину, Полтавщину та Сумщину – де очікувався удар. У травні підрозділ прибув до зони проведення Антитерористичної операції, та був задіяний в районі Слов’янська, Красного Лиману і Краматорська. Тут особовий склад бригади зазнав перших втрат – 19 червня 2014 в боях під Ямпілем та Закітним Донецьккої області загинуло семеро військовослужбовців: командир 1 механізованого батальйону підполковник Ігор Ляшенко, командир розвідувальної роти бригади капітан Степан Воробець, старший сержант Андрій Повстюк, старший солдат Юрій Прихід, солдати Микола Шайнога, Віктор Сивак, Віктор Семчук.

Далі була Луганщина, взяття Лисичанська та рух на Луганськ.

2-й механізований батальйон бригади був виведений з підпорядкування командування бригади і переданий в розпорядження керівника іншого сектору, прикривав державний кордон на півдні Луганщини. Тут вночі 11 липня 2014 р.змішана батальйонна тактична група, складена з підрозділів 24-ї ОМБ та 79-ї ОАБ, в ході висунення на кордон з Ростовською областю (РФ) – для посилення Південного армійського угруповання, яке перебувало в цьому районі, потрапила під обстріл російської реактивної артилерії (реактивних установок БМ-21 «Град»): з їхньої території біля Зеленопілля, в 17 км на південний схід від міста Ровеньки (Свердловський район, Луганська область). Загинули понад двадцять військових, десятки поранених. Після обстрілу батальйонна тактична група 24-ї ОМБр продовжила вести бій в оточенні.

Найзапекліші бої випали на долю 1 і 3 батальйонних тактичних груп бригади в серпні, в районі міста Лутугине, що на південний захід від Луганська. З початку серпня з боями були зайняті Лутугине, Волнухине, Георгіївна, Новосвітлівка та Хрящувате.

20 серпня біля Георгіївки після масованих щоденних артилерійських обстрілів українських позицій регулярні російські війська (десантники із Псковщини, за підтримки своїх танків) пішли в атаку. Росіяни були зупинені та змушені втікати. Була практично повністю знищена 1-а рота 76-ої псковської дивізії повітряно-десантних військ, з усієї роти чисельністю 80 осіб вижили близько десяти бійців, інші загинули. Це було перше пряме зіткнення з регулярною російською армією.

13 жовтня 2014-го військові 24-ї бригади біля села Трьохізбенка Слов’яносербського району наразилися на встановлені диверсійно-розвідувальними групами терористів розтяжки з гранатами; двоє військових загинули, один поранений.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.