Екстрена медицина на Львівщині: переваги та виклики

logo
110778_ekstrena_medicina_na_lvivwini_perevagi_ta.jpeg


Цьогоріч на Львівщині завершують зміни у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф: передбачається масштабне об’єднання, модернізація та інновації. Медики також шукають шляхи вирішення наболілого питання із кількістю та якістю карет “швидкої” та проблему з доїздом на виклик.

Кореспондент сайту 032.ua спробувала узагальнити результати масштабних змін та оцінити ситуацію.

Закони та їх виконання

За словами директора департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірини Микичак, уже завершується процес реорганізації у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ЛОЦЕМД МК), який був довготривалим та почався з рішення ВРУ 2012 року про створення в Україні Системи екстреної медичної допомоги.

Цей закон на Львівщині реалізує регіональний штаб під керівництвом Львівської ОДА та департамент охорони здоров’я. Окрім цього, у кожній області діє територіальний центр екстреної медичної допомоги, де є підрозділи самої Служби ШМД і служба медицини катастроф.

Структура служби екстреної допомоги виглядає наступним чином: ЛОЦЕМД МК — головна, якій підпорядковуються Львівська й Дрогобицька служби ШМД і окремі підстанції по області.

Кожна машина по області не прикріплена до населеного пункту, втім, діє зонування для підвищення оперативності та рівного доступу мешканців до ЕМД (принцип екстериторіальності).

«За 10 хвилин — лише на екстрені виклики»

Законом затверджено норматив доїзду до пацієнта: в містах — до 10 хвилин, по селах — до 20 хвилин. Зокрема, діє постанова Кабміну №1119 від 2012 року, яка розділяє виклики на екстрені й неекстрені: 10 хвилин доїзду по місту — це лише на екстрені виклики, всі інші – у межах години.

За статистикою, своєчасність доїзду на екстрені випадки у Львові становить 72% від усіх, по Україні — у межах 81%.

«На жаль, нам не вдається забезпечити в Україні такий доїзд, через ряд причин: стан доріг, освітлення, нумерації будинків; справність автомобілів «швидкої», забезпеченість кадрами, лояльність мешканців області, культура поведінки водіїв на дорогах, погода та багато інших речей», – пояснила Ірина Микичак.

Основна причина нижчого показника у Львові — це недостатня кількість бригад і особливості транспортної ситуації в місті у денний час: корки, вузькі вулиці, парковки.

За словами медиків Львівської Станції ШМД, близько 70% звернень, які вони отримують — це неекстрені випадки та зловживання з боку мешканців, котрі могли би просто сходити в поліклініку. Володимир Козій навів приклад однієї літньої пацієнтки, яка за півроку викликала швидку 127 разів.

А Садовий – проти

Як повідомили у прес-службі ЛМР, мер Львова Андрій Садовий прокоментував ситуацію з оперативністю прибуття на виклики машин швидкої медичної допомоги. За його словами, упродовж останніх трьох років, кількість виїздів бригад ШМД зросла, а ось кількість автомобілів, які виїжджають на лінію – зменшується.

«Кількість санітарного автотранспорту, який обслуговує Львів та прилеглі території, становить 63 автомобілі, з яких 50 – рухомого складу або 0,59 автомобіля на 10 тис. населення, при потребі 1,0 автомобіль на 10 тис. населення», – заявив Андрій Садовий.

Володимир Козій спростовує слова мера, апелюючи до того, що поки Станція перебувала у складі ЛМР, діяв закон, згідно з яким, своєчасність доїзду була 15 хвилин – у межах міста і 30 хвилин — у сільській місцевості.

З 1 січня 2013 року, коли станція перейшла у власність області, вступив у дію Закон «Про екстренумедичнудопомогу»і своєчасність доїзду в місті стала 10 хвилин, по області — 20 хвилин.

Разом із тим, як зазначив Володимир Козій, не було забезпечено жодного додаткового автомобіля, не було відремонтовано жодного кілометра дороги.

Станом на нині, установа має на балансі 266 автомобілів, з яких лише 148 є придатними для експлуатації. 44 машини потребують ремонту, 32 одиниці — підпадають під списання, деякі не відповідають стандартам. За словами Ірини Микичак, є потреба у 91 автомобілі швидкої.

Спадок

Директор департаменту охорони здоров’я додала, що у “спадок” від Львова у 2013 було отримано 62 машини. За час правління Садового, 2008 року було придбано лише 18 машин “ГАЗ”, які сьогодні в Україні не сертифіковані та мали би бути виведені з експлуатації. Втім, цього ніхто не зробить, бо є ризик залишитися без медичного транспорту.

Сучасні автівки, які відповідають міжнародним нормам — це переважно машини “Пежо”, класу В і С. Таких карет класу В цьогоріч планують придбати дві, за 4 мільйони гривень. З МОЗу також очікують невелику поставку карет, їх кількість і вартість наразі тримають у таємниці.

«До приєднання в Об’єднану службу, у Львові не було жодного реанімаційного автомобіля. Усі потреби міста забезпечувалися Центром ЕМД. Виняток — це міська дитяча клінічна лікарня, яка має один реанімобіль», – сказала Ірина Микичак.

Відтак, станом на нині, по Львову забезпечення машинами складає 12 одиниць на 10 тисяч населення, по області — 8,8 одиниць на 10 тисяч населення.

Потрібні водії

У всій Об’єднаній службі працює 2747 осіб, з них — 11% лікарів, 24% – водії.

Як зауважив генеральний директор Львівського ЛОЦЕМД МК Володимир Похмурський, кадрові проблеми полягають у фахівцях «господарчого» плану. Зокрема, більшість водіїв карет є пенсійного віку, а нових знайти складно, оскільки у нормативній базі є високі кваліфікаційні критерії.

Попри це, щоденно у Центрі працює до 130 бригад, які надають догоспітальну екстрену медичну допомогу, діє відділ виїзної консультаційної допомоги, який забезпечує єдине інтегроване поле між всіма лікувальними закладами, надає медично-транспортні послуги (супровід) до закладів за межами області чи України.

Що мають?

Львівський Центр ЕМД сформований з ресурсів, які раніше були розпорошені між районами Львівської області: зараз вони об’єднані в єдину структуру, що дає можливість раціонально розподілити кошти, виявити системні проблеми.

Центр повністю забезпечений ліками та коштами на пальне і розхідні матеріали для автопарку. Відповідно до законодавства (медична субвенція на ліки), Львівська область має достатній запас препаратів, а за словами В. Похмурського, усі конкурсні закупівлі вже проведені.

Окрім того, вперше за багато років керівництво установи заявило про перекритий фонд заробітної плати, тобто дефіциту на виплату зарплат і мотиваційних надбавок — немає.

Хоча, радіти рано, адже у суспільстві досі точаться дискусії навколо оплати праці медичних працівників. Зі слів В. Похмурського, зарплата члена бригади «швидкої» – 3200 гривень плюс система мотиваційних надбавок та за стаж роботи (60%).

Але представник вільної профспілки медичних працівників пан Констянтин переконує, що із нарахуванням податку, сума виходить меншою. Єдиний вихід — це працювати на 1,5 ставки, поки мало кадрів. Найменш забезпеченим у цій ситуації залишається медичний і технічний персонал.

«Розпорядження МОЗ абсолютно скасовує все: людина зі стажем, і людина без стажу отримують приблизно однакову суму. Вважаю, що санітар, який має стаж і сумлінно виконує свою роботу повинен отримувати нормальну зарплату», – обурюється пан Констянтин.

Телефонні дзвінки та принципи обслуговування

Хоч із 1 червня 2017 року усі працівники Львівської станції ШМД переведені у ЛЦЕМД МК, а Станція фактично перестала існувати як юридична особа, принципи роботи – не змінилися, так само як і територія обслуговування, – запевняє Володимир Козій.

Кількість викликів, які здійснювали по області також залишається більш-менш сталою: у 2012 році — 4 тисячі викликів, у 2016 — 7 тисяч викликів, перша половина 2017 року — 2300 викликів.

Втім, медики наголошують на необхідності формування чіткого переліку показів для виклику карети ЕМД. Зазвичай, це стосується випадків, які супроводжуються невідкладним станом людини — інфарт, інсульт, проблеми з диханням, непритомність, отруєння, ДТП та інші травми, які загрожують життю.

Зокрема, громадянам слід ознайомитись із додатком до постанови Кабміну від 21 листопада 2012 року №1119, де є критерії розподілу звернень на екстрені та неекстрені.

Де брати гроші?

Для залучення позабюджетних коштів, Львівська швидка буде обслуговувати комерційні заходи — футбольні матчі на «Арені Львів», масштабні концерти та інші події.

Львівська станція уже має позитивний приклад, коли упродовж року, після концертів Вакарчука та матчу “Шахтаря”, медики заробили 1,5 мільйона позабюджетних коштів, за які придбали нову форму для бригад іGPS-навігатори для карет «швидкої».

Попри те, що відбувається багато спортивних заходів, отримати відшкодування медикам складно, бо організатори часто намагаються отримати бонуси чи й взагалі залучити “швидкі” безкоштовно.

Представник вільної профспілки медичних працівників пан Констянтин вважає, що доцільно би було залучати до співфінансування бізнесменів, меценатів, великі підприємства та навіть райони Львова.

“На все потрібно фінансування. Мінімум на місто має бути 70 машин – тоді виконуються всі нормативні акти. Це дуже складно, тим паче, що медичні автомобілі необхідного зразка достатньо дорогі. Найоптимальніший вихід — зібрати гроші з громади, наприклад, по районах Львова і купити за ці кошти по одній машині”, – вважає пан Констянтин.

А у департаменті охорони здоров’я ЛОДА сподіваються, що ОТГ Львівщини будуть зацікавлені у придбанні нових медичних автомобілів за свій кошт.

А поділитися?