Інтернаціональність феміністок Львова
Жіночий марш до 8 березня у центрі Львова пройшов під латентною лівизною та толерацією всіх споглядаючих збоку.
8 березня 2017
Після зимових сміттєвих хорорів, після регулярного обурення львів’ян діями влади, після політичних піар-мітингів нарешті хоч хтось у місті розродився доволі бравурною та райдужною вуличною акцією.
Відчувається, що ГО “Феміністична майстерня” готувалась ретельно, аби Львів з його давніми політичними традиціями виглядав достойно, поряд з іншими містами світу, де сьогодні жінки публічно декларували готовність відстоювати свої права тут і зараз.
Вже з початку акції феміністки демонструють, що їхня акція – інтернаціональна, адже на ній виступають борчині за права з ближнього закордоння. Навіть з Москви. У Львові.
Та це не єдині борчині-гості з пострадянських країн. Десь між львів’янок зі скромним плакатом маршувала навіть горда кавказька горянка.
Феміністкам сьогодні неприємно визнавати, що в Україні досі не ратифіковано Стамбульську конвенцію. Вони цю прикрість фіксують на траспаранті, а також у промові заступниці голови центру “Жіночі перспективи” Марти Чумало. Вона просто під вікнами політичної обителі Андрія Садового нагадує, що фракція “Самопоміч” у Верховній Раді торік не проголосувала за ратифікацію Стамбульської конвенції (Закон про запобігання та протидію домашньому насильству). У той час по Ринку саме проходив виконуючий обов’язки директора департаменту ЛМР “Адміністрація міського голови” Євген Бойко і кудись дзвонив…
Євген Бойко, Стамбульска конвенція
У коментарі Варіантам Марта Чумало уточнює, що за ратифікацію конвенції, переважно, голосували нардепи з парламентської коаліції. Феміністка додає, що така річ, як права жінок не може залежати від коаліції чи опозиції.
Після її виступу борчині заряджають кілька гасел і рушають маршрутом Ринок-просп.Свободи-Ринок. Замикають колону, як не дивно це виглядає, але хлопці. Однак такий тактичний хід суто заради безпеки – на марші можливі провокації, відтак тили жінок захстили завсіднаки спортклубу “Цитадель”. У часи, коли львівські праваки безкарно влаштовують провокації, феміністок варто захищати. Мабуть в Києві, та Ужгороді феміністки не були такими завбачливими.Тому, хто стежить за вуличним політиканством у Львові неважко впізнати, що молодики ці з Автономного опору. У цьому немає нікої крамоли, варто придивитись до дрібниць, і стає зрозуміло, що автономи допомогли феміністкам і словом (гаслами) і ділом (на марші була ідейна автономка Ярина Волошин, а на єдиному гучномовці маршу добре впізнавана символіка АО).
На проспекті Свободи марш контрастує з кількома місцями: намет націоналістів з ГО “Ідея нації” та з рекламою турецьких авіаліній, що висить сьогодні на фасаді Оперного театру. Мабуть, ця авіакомпанія допомогла не одній українці дістатись до Туреччини на нелегальну роботу…
Ідея нації, Турецькі авіалінії
Лук деяких перехожих також дисонує з маршем: старість проти молодості, робота проти відпочинку у вихідний, інтелігентність проти радикальності.
Марш завершується промовами на конкретні теми: історія боротьби за права жінок, проблеми жінок в ЗСУ, наприкінці – про вічні цінності.
Оксана Потапова
Незважаючи на масовість акції, їй бракувало жінок, які ведучи політичну діяльність, мають вплив на ті чи інші рішення хоча б на місцевому рівні. Депутатки міськради, до речі, також сповна не відчувають себе у безпеці та потребують додаткових можливостей.
Відтак, чому б жінкам-політикам не об’єднати зусилля з феміністками, які щороку 8 березня нагадують про боротьбу за свої права вуличними акціями?
Автор: Юрій Семашко
