Кунг-фу повернуло львівського спортсмена до цивільного життя після війни
З нагоди святкування китайського Нового року львівський кунг-фу-майстер Микола Пляскін провів показовий виступ техніки кунг-фу. Сам спортсмен зізнається: за 8 років перебування у Китаї це свято завжди відзначав удома.
«Приїжджав додому. Чому, тому що китайський Новий рік в Китаї – це так званий мертвий сезон. Хоча всі святкують, але нічого не працює», ― сміється Пляскін.
Зацікавився цим спортом ще у дитинстві. А вже високого мистецтва кунг-фу його навчили у Китаї. Там він набирався досвіду у найкращих майстрів шифу в горах Уданшань.
«Я переконаний у своїй думці, що має бути поєднання двох аспектів. Це зовнішнього і внутрішнього: як і фізичної відпрацьованості, так і внутрішнього розвитку, внутрішніх практик, циґун, і медитацій», ― пояснює ушуїст.
Володар безлічі трофеїв тепер головує в Академії традиційного кунг-фу у Львові. Тут із учнями проводить більшу частину дня. Та між спортивними нагородами загубилась єдина фотографія, де Пляскін не у кімоно, а у військовій формі. Після початку Революції гідності кунг-фу-майстер вступив до розвідувального батальйону «Гарпун» добровольцем. На фронті перебував у районі Світлодарської дуги.
«Були і в селищі Луганському, були ще виїзди в деякі місця, про які не буду казати. І такий от досить довгий час ми ще базувались у Станиці Луганській», ― згадує Микола Пляскін.
Іноді чоловік одягає військову форму і після повернення з війни. Розповідає, що найважче було повертатися з війни. Реабілітація тривала майже рік.
«Ти вже, як туди пішов, так взяв все минуле і обрубав. Ми коли йшли туди ― це як квиток в один кінець. Але там насправді набагато все простіше. І в плані людських відносин, і в плані світосприйняття. Тут вже набагато інакше», ― пояснює Микола.
Допомогла йому повернутися до цивільного життя філософія кунг-фу — зосередила думки на внутрішньому удосконаленні. Спочатку чоловік не збирався повертатись до викладацької діяльності, але згодом саме вона стала головною справою майстра.
Життя після війни Микола Пляскін будує у новому форматі: передавати свій досвід наступним поколінням.
