Меморіал загиблим полякам на Львівщині уже відновили, але поляків просять так само реагувати стосовно памʼятників УПА
Памʼятник загиблим полякам у селі Підкамінь на Львівщині був відчищений комунальними службами. Селищний голова с. Підкамінь – Богдан Бутинський заявив, що «акт вандалізму на пам’ятних знакам загиблим полякам був скоєний вночі. Місце події оглянули та задокументували представники силових структур», повідомляє Гал-інфо.
«Оперативно спрацювали і комунальні служби. Памʼятник одразу був відчищений від фарби та провокаційних надписів. Хотілося б, щоб і на території Польщі влада так само оперативно реагували на провокації стосовно памʼятників УПА», – продовжив пан Богдан.
Довідка.
Відомості про Підкамінь знаходимо у історика Ігоря Ілюшина: «Ще одна трагедія сталася в березні 1944 р. в невеличкому містечку Підкамень Бродівського району, де в місцевому домініканському монастирі солдатами дивізії «Галичина» й українськими партизанами було знищено понад 250 поляків. У праці українського дослідника А. Боляновського, як і в багатьох інших, присвячених історії дивізії СС «Галичина», про події у Підкамені не згадується. Однак кількасторінковий звіт, який тут частково цитуватимемо, не залишає сумнівів у причетності галицьких добровольців до мордувань поляків у містечку» – пише історик у своїй праці «Українська Повстанська Армії та Армія Крайова. Протистояння в Західній Україні»
Та виникає певний сумнів щодо у часті у цій акції бійців дивізії «Галичина», скоріш за все це були бійці 4-го Галицького поліційного полку, які були задіяні у акції на Гуту Пеняцьку.
«За повідомленням керівництва Золочівського інспекторату АК, «…частина українських солдатів увійшла всередину місцевого монастиря, де сховалися люди, і почала вбивати всіх присутніх там, хто не встиг або не зміг раніше втекти, інші українці ходили по хатах у містечку та вимагали показати “аусвейс”. Хто в “аусвейсі” був записаний поляком, того вбивали. Хто зміг довести, що не є поляком, був урятований». Приводом для проведення акції стало переховування в монастирі зброї, про що, між іншим, німецька комендатура Підкаменя була поінформована і ставилася до цього нібито спокійно» – продовжує Ілюшин.
Водночас у Надзвичайному звіті УПА від 14 березня 1944 року знаходимо дещо іншу інформацію: «Дальше наші зробили акцію на монастир в Підкамені, де було 700 поляків з Волині. Одначе вони втекли ніччю. Вбито 150 поляків»
