Театр «Око» у Львові приходить на каву
Львів – Новий театральний формат створили у Львові. П’ятеро митців об’єднались і презентували вільний театр «Око», вклавши власні гроші, а ще більше праці і бажання дарувати мистецтво. Їхні вистави відбуваються у ресторанах і кав’ярнях, адже обов’язково акторами мають бути і глядачі.
Pop-out player
Французька комедія «Мon bebe або маленькі хитрощі» чудово вписується в інтер’єри львівських кав’ярень. Кумедна історія подружніх пар у Парижі, одна з яких на межі розлучення, брехня, в яку вплуталась героїня і втягла інших. Актори залучають до гри публіку. Попри те, що дійство відбувається у ресторані, це аж ніяк не перешкоджає і не применшує театрального мистецтва. Ця постановка за участі акторів кількох львівських театральних колективів.
Ми хочемо показувати справжні цінності, які людині заклав Бог, у нас репертуар такий, щоб глядач прийшов і відпочив, виніс для себе щось цінне і моральне
«Власник ресторану сам митець і ми тут робимо. Головне, щоб приміщення відповідало. У нас немає спонсорів, ми вирішили зробити для Львова інтерактивний театр, це дуже наближено до глядача, так би мовити око в око, як і наша назва «Око». Що стало основною метою, коли ми засновували театр? Ми хочемо показувати справжні цінності, які людині заклав Бог, у нас репертуар такий, щоб глядач прийшов і відпочив, виніс для себе щось цінне і моральне», – говорить акторка, співзасновник театру Галина Риба.
Близькість до глядача
Вільний театр запропонував перші дві прем’єри – для дітей і дорослих. Обидві при аншлагах. У вільний театр залучені десять професійних акторів, режисерів, музикантів, художників. Актори працюють паралельно у театрах, для них велика сцена – звичне життя. Однак, як зауважила акторка Іванна Мисюк, для неї дуже цікавий новий формат, інтерактивний.
Ти є ближче до людських сердець, навіть те, що ти тихо сказав, вони почують. Можеш бути більш безпосереднім
«Можливість бути дуже близько до глядача, є зв’язок з глядачем, коли у нас немає «четвертої» стіни, як це практикується у театрах. Глядач є у середині дійства, яке відбувається. Тобто, ти є ближче до людських сердець, навіть те, що ти тихо сказав, вони почують. Можеш бути більш безпосереднім, тебе більше чують», – каже акторка.
Близькість до публіки вимагає від актора гнучкості, блискучого реагування на емоції людей, спонукає до експериментів під час гри.
«Витриманий стиль, жанр, це не може бути розвагою, бо це театр цього не можна втрачати, але мусиш бути гнучким, щоб пристосуватись. Це для мене нове і цікаве», – зауважила Іванна Мисюк.
Митців об’єднало те, що вони можуть доносити до глядача те, що хочуть, обравши найцікавіше для репертуару. Костюми, декорації митці придумують самі, використовують несподівані і різні матеріали, щоб виставу зробити сучасною. Музикант Володимир Ольшанський працює над музичним оформлення у театрі. Для «Мon bebe або маленькі хитрощі» підібрав музику 50-60-х років.
Оскільки театр інтерактивний, тому хочеться вживати і живу музику, бо це надає іншого колориту, відчуття
«Французький колорит віднайшов нас, захопив. Оскільки театр інтерактивний, тому хочеться вживати і живу музику, бо це надає іншого колориту, відчуття, музиканти задіяні у виставі. У нас перша вистава була дитяча казочка, ми залучали дітей, були майстер-класи. Якщо говорити про музику, багато імпровізацій. Чого так бракує іншим театрам, так це тієї близькості з глядачем. Хотілося б виховувати глядача трішки по-іншому. Я чому долучився, бо шукав отого живого співпереживання», – говорить музикант.
Для нового театрального колективу важливо, щоб глядач після перегляду їхньої гри виходив зі світлим і піднесеним настроєм. Відтак, якщо хтось не вельми часто буває у театрі, то театр може прийти до нього в затишну львівську кав’ярню і хтозна, чи хтось із глядачів не відкриє у собі театральний хист.
