У Львові представили ретроспективу творів художника Володимира Лободи

logo


6 жовтня, 2017 – 10:59

Виставку «За зорею ідучи» розгорнуто у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького за підтримки київської галереї НЮ АРТ.

Живописець, графік, скульптор і поет, Володимир Лобода народився 1943 року у Дніпропетровську у родині художника-самоука Віктора Лободи. Фаху вчився у Київському художньому інституті (факультет живопису). Також закінчив Дніпровський будівельний інститут. 1971 року брав участь у «Дискусійній виставці» у Дніпропетровську і відтоді перебував під постійним наглядом влади. Від кінця 1970-х – учасник колективних художніх виставок у Львові, Каневі, Любліні, Москві, Сергієвому Посаді та Києві. 

Наприкінці 1980-х років у Дніпрі створив товариство художників «Степ».1981 року переїхав до Львова.

1992-го хуторі у с. Турове на Дніпропетровщині разом із дружиною заснував літню майстерню, де проводив більшу частину року, створюючи живописні, графічні та скульптурні серії, пишучи поезії, новели, есеї.На думку мистецтвознавців, Володимира Лободу можна віднести до тих майстрів, котрі не прагнули слави і відомості за будь-яку ціну, не гналися за заробітком, зберігали чистоту і свободу своїх художніх пошуків.

«Кожній людині від народження, як Христю, сяє його зоря. Для Володимира Лободи його зоря визначила те, що він має працювати творчо, має займатися малярством, графікою, скульптурою…», – зазначив на відкритті виставки генеральний директор Національного музею Ігор Кожан. І додав, що творчий доробок знаного в Україні мистця Володимира Лободи – дуже багатогранний і результативний, з філософським осмисленням життя.

Виставка «За зорею ідучи»  – другий від 1990 року персональний показ мистця. П’ять експозиційних залів Національного музею ім. Андрея Шептицького об’єднані роздумами художника про тонкі взаємовідносини між світами чоловіка і жінки та про складнощі людського буття. 

На думку історика мистецтва, проректора Львівської академії мистецтв Романа Яціва, нова індивідуальна виставка творів Володимира Лободи наближує глядача до витоків його формально-образного мислення. «Наддніпрянський метафізично-духовний простір, що замолоду інспірував його уяву, закріпився в вольностях творчого мислення, – вважає професор Яців. – Уже з початку 1970-х років художник негує «суржикову естетику» офіційного мистецтва, шукаючи джерел стильового виразу – як у явищах модернізму, так і в глибинних пластах етнічної традиції. Цей симбіоз розкрився у сміливих формалістичних експериментах, де пропорція високої класики та індивідуалізму постійно зміщувалась на користь останнього. За чотири десятиліття вкрай насиченої праці в галузях малярства, графіки, скульптури, а потім і декупажу, Володимир Лобода розбудував свій мистецький світогляд, у якому означив важливі національні духовно-ціннісні смислові конструкти. Представлений на цій виставці живопис спонукатиме до нових професійних оцінок автора, зокрема – розвитку його пластичної концепції від кубофутуристичних реплік до суб’єктивованого, опанованого власною екзистенцією, стильового виразу».

Оглянути другу персональну виставку Володимира Лободи «За зорею ідучи» встигнуть усі охочі – виставка у Національному музеї ім. Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20) буде чинна місяць, до 5 листопада.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів.

Фото Романа БАЛУКА.