У Львові відбувся перший науковий шпацер
Місто відкриттів ‒ саме таким побачили Львів редактори науково-популярного журналу «Куншт». Тож вирішили чи не вперше організувати науковий шпацер містом.
Ця прогулянка ‒ не звичайна екскурсія, адже на п’яти локаціях львів’яни мали змогу познайомитися із видатними науковцями минулого.
«Ми перевтілюємо вчених сучасних у вчених попередніх епох. У Львові було багато визначних вчених, які відомі у всьому світі, але чомусь менш відомі в Україні. І ми захотіли це виправити саме за допомогою такого формату», ‒ розповідає головний редактор науково-популярного журналу «Куншт» Кирило Бескоровайний.
Для шпацеру вибрали кількох учених із минулого. Це, зокрема, всесвітньо відомі математики та ще й товариші Стефан Банах і Станіслав Улям, які працювали у Львові.
«Вибрали саме цих вчених, тому що вони ‒ найбільш відомі. І про них найменше говорять», ‒ додає співзасновниця науково-популярного журналу «Куншт» Дарія Кузява.
Усього на шпацері було 50 учасників. Їх ведуть у науково-технічну бібліотеку, до головного корпусу Франкового вишу і не тільки.
«Будемо проходити повз бібліотеку Стефаника, де кілька слів про те буде, біля пам’ятника Грушевського поговоримо про наукове товариство Шевченка. Завершимо за кавою або вином з математиками, які розкажуть про Львівську математичну школу», ‒ привідкриває завісу екскурсоводка та редакторка науково-популярного журналу «Куншт» Марта Льода.
Перша зупинка ‒ науково-технічна бібліотека Політехніки. Це одна з найбільших книгозбірень українських вишів.
«Тепер ми маємо інтернет і багато ресурсів, а колись це було значно важче і цінніше отримати нову інформацію. Ну, напевне вражає цей масив інформації», ‒ ділиться враженнями відвідувачка шпацеру Ольга.
А ось працівник бібліотеки у ролі першого науковця із XIX століття ‒ засновника української нафтохімічної науки Романа Залозецького.
«Мене особисто вразило, що він, як і багато науковців XIX століття, він дуже різносторонній. Він досліджував не тільки нафту, а й виробництво спирту, проблеми водогону», ‒ пояснює працівник науково-технічної бібліотеки Павло Сохан.
А Ростислав Стойка був у ролі Якуба Парнаса ‒ всесвітньо відомого біохіміка, який народився на Галичині.
«Оця «притягальність» цього міста, певно, відіграла свою роль. Варшава була столицею, а Львів входив до складу Польщі, тим не менш, еліта збиралася саме у Львові», ‒ пояснює завідувач відділу в Інституті біології клітини Ростислав Стойка.
Це не останній науковий шпацер Львовом. Організатори кажуть, у місті є ще багато інших місць, які варто побачити.
