Біля Грибовицького сміттєзвалища від початку року взяли понад 210 проб для аналізу ґрунту

У Державній екологічній інспекції Львівщини очікують на результати проб ґрунту та води, які взяли поблизу Грибовицького сміттєзвалища.

Їх відбирали 18 вересня, повідомив керівник установи Микола Маланич. Результати мають бути на початку жовтня, пише Суспільне.

Львівський полігон твердих побутових відходів відкрили близько 60 років тому. У травні 2016 року Грибовицьке сміттєзвалище загорілося. Через зсув сміття загинули 4 людини. Роботу звалища зупинили.

Сім`я Михайла Зайця не використовує воду із криниці близько 10 років

Михайло Заєць живе в Малехові. Криниця, яку викопав його прадідусь майже 60 років тому, зараз закрита люком. Адже останні 10 років воду із цього колодязя Михайло використовує для поливання. Каже не п`ють її через близькість закинутого сміттєвого полігону. До нього від подвір`я сім`ї – приблизно 1,5 кілометра.

“Ніхто в селі не користується криницями, хіба хтось не мав можливості провести міську воду. Я би сам розпоряджався (водою з криниці, — ред.), якщо б вона була хороша. Відповідно стільки би коштів не затрачалося і не потрібно було б, навіть їхати у Львів і ті корки створювати, через те, що мені потрібно води купити”, — розповідає Михайло Заєць.

Аналіз води в криницях в Мурованому та Малехові

2 роки тому в селах Малехів та Муроване, які є поблизу сміттєзвалища, робили аналіз води в криницях. Тоді у воді була перевищена кількість важких металів, розповідає голова організації «Національне екологічне бюро» Лідія Бойчишин.

“У воді була перевищена кількість гумінових кислот, перевищена гранично допустима концентрація сполук азоту, заліза багато і марганцю. І все це впливає на людський організм. Бо солі відкладають в суглобах, нирках. Солі важких металів впливають на психіку, на розумовий розвиток.Оскільки озера не є спустошені, ці води не є очищені і я думаю, що ситуація не змінилася”, — каже Лідія Бойчишин.

Понад 210 разів від початку цього року Держекоінспекція брала проби ґрунту поблизу сміттєзвалища

Від початку цього року орієнтовно за 800 метрів від Малехова Держекоінспекція Львівщини брала проби води та ґрунту понад 210 разів, розповідає начальник установи Микола Маланич.

“Зменшилось трішечки забруднення, оскільки відвели сам інфільтрат і він не має можливості потрапляння просто в ґрунт і в річку Малехівка. Це маленький здобуток, але це не здобуток у частині довкілля, довкілля як забруднювалося, так і забруднюється. Це в любому випадку нам забруднює навколишнє середовище, наносить клопоти, забруднює воду, ґрунти, нема якісної питної води”, — розповідає Микола Маланич.

Така ситуація сьогодні через те, що не зробили кілька запланованих проєктів з очистки. За словами Маланича, для покращення ситуації потрібно було вчасно провести рекультивацію і дегазацію.

Позиція мерії

У мерії, яка відповідає за полігон, все ж перелічують зроблене.

“На полігоні розпочинається етап технічної рекультивації полігону, крім того зроблено повністю систему зворотнього осмосу і вже готово до запуску, який відбудеться найближчим часом, це очистка інфільтрату. Ну крім того всього ще працює станція Рогова. Пересипка там робилася”, — розповідає директор міського комунального підприємства «Зелене місто» Святослав Євтушенко.

Для того, щоб вплив на довкілля був мінімальний на полігоні проведуть технічну і біологічну рекультивацію, додає Святослав Євтушенко та обіцяє, що за 4-5 років на місці сміттєзвалища має бути парк.

“В чому суть технічної рекультивації: що буде зроблене – виположення схилів, щоб не було більше ніколи обвалів, далі відповідний поріг – щебінь, пісок, геотекстиль, мембрана, георешітка. Все це буде накрито таким куполом, що униможливить попадання якихось стоків і униможливить викиди звідти. Всі озера, які там є, будуть повністю очищені. Біологічна рекультивація – це завезення родючого шару, висадження дерев і розбиття доріжок. Та роботи, для того, щоб там був парк”, — каже Євтушенко.

Відповідно до договору, розповідає Святослав Євтушенко, вартість технічної рекультивації близько 18 мільйонів євро. В основному — це гроші Європейського Банку реконструкції та розвитку, ще 20% – а це близько 4-ох мільйонів — гроші міста.

Фото – Суспільне