«Більше 30 років людей мали за дурнів». Як мешканці села на Львівщині відкликають депутатку
Нещодавно у селі Красів у Миколаївському районі сталася майже безпрецедентна подія: під час зборів мешканці проголосували за відкликання депутатки – єдиної представниці їхньої громади в Тростянецькій ОТГ. 62-річна депутатка Ганна Заріцька 30 років була головою сільради, останні 4 роки представляє Красів в ОТГ. За ці роки у селі назбиралося чимало проблем, а от розвиток йшов дуже повільними кроками. В один момент мешканці згуртувались і вирішили змінити владу, хоча це виявилось зовсім нелегким завданням.
ZAXID.NET на прикладі історії одного села розповідає, чому так складно виборцям відкликати депутатів.
Великі проблеми маленького села
Село Красів розташоване у Миколаївському районі за 20 км від Львова. Тут проживає близько 350 людей. Село невелике, тихе, розташоване далеко від гучної траси і близько до лісу. У центрі села на підвищенні уже понад 100 років стоїть дерев’яна церква, селом розкидано кілька занедбаних радянських будівель – колишні магазини, школа і дитсадок.
Село хоча і маленьке, але завдяки невеликій відстані від Львова і мальовничим краєвидам приваблює підприємців, туристів і…проблеми, які власне і стали причиною відкликання депутатки з ОТГ.
На в’їзді у село уже понад вісім років працює автошрот, який розрісся за межі своєї території настільки, що автівки складають на узбіччі головної дороги. За засмічення дороги власника автошроту Миколу Тараса один раз оштрафували на 340 грн. Місцеві кажуть, що впливу на підприємця не мають ні мешканці, ні поліція.
Мешканці Красова борються з автошротом, який розрісся за свої межі
«За всі роки ні ОТГ, ні сільська рада не подала жодної заяви про порушення якихось норм. Після того, як ми почали боротися з ним, підприємець почав кидатися під машини місцевих активістів, кричить і погрожує», – розповідає онучка мешканки Красова Світлана Блінова.
У селі розташована тюбінгова траса «Їжак Парк», виділенні землі під яку супроводжуються конфліктами. Нещодавно ініціативні селяни почали розбиратися із документами про виділення землі «Їжак Парку» і вже готують перші судові позови про повернення однієї з ділянок.
Ще однією проблемою села торік став притулок для врятованих від бійні свійських тварин «Вуглик», який переїхав з сусіднього села після пожежі. У селян і представників притулку постійно виникають конфлікти на різні теми: вакцинація тварин, документи, їхнє пересування селом.
«Ми не знаємо, скільки у них тварин, і чи вони усі провакциновані. У нас, наприклад, був випадок, коли бик поколов рогами людину. Окрім цього, тварини можуть переносити різні хвороби. Коли ми покликали Держпродспоживслужбу перевірити вакцинацію тварин, вони їх не впустили на територію», – розповідає Світлана Блінова.
З інфраструктури у селі залишився «Народний дім», будівля якого попри поміняні торік вікна перебуває в аварійному стані. Окрім того, нещодавно у селі облаштували баскетбольний майданчик.
Усі ці проблеми, а також вирубка лісу, хаос у земельній сфері, відсутність каналізування тощо впродовж років уже вкорінилися у життя села, сприймалися як норма. Так було, поки селяни не почали цікавитися, як розвиваються інші громади і розуміти, що у Красові щось явно пішло не так.
«Люди не мали розуміння, що може бути по-інакшому»
Влада у Красові в особі 62-річної Ганни Заріцької не міняється понад 30 років: спочатку жінка була головою сільради, а у 2015 році стала депутаткою від Красова в Тростянецькій ОТГ. За словами місцевих, голосували за депутатку фактично за звичкою.
«Всі ці 30 років людей мали за дурнів, бо вони не мали альтернативи і розуміння, що може бути по-інакшому. Вони не знали, що громади можуть вигравати міжнародні гранти, і в них ніхто не краде ліс, землі, вони не знали, що якщо у них є власний задокументований сінокос, і його продали – це проблема і за нього можна боротися», – каже Світлана Блінова.
Про те, що самі можуть стати рушієм змін, люди почали думати після того, як спромоглися самотужки відремонтувати одну із сільських доріг. Виявилося, що це не складно.
«Ми зібрали водіїв і своїми силами відремонтували дорогу. Це був перший етап гуртування мешканців села. Потім долучилися молоді люди, які зацікавились можливістю змін. Ми разом порахували, скільки податків ми платимо, а скільки робіт робиться у селі. Також проаналізували байдуже ставлення до нас і зрештою вирішили, що можемо мати кращих представників в селі та ОТГ», – розповідає місцевий житель Юрій Думич.
«Коли ми почали збирати підписи, то від мешканців дізналися ще про низку проблем в селі. Ми взнали, що є великі проблеми і конфлікти з депутаткою, хоча не всі люди були готові говорити про них публічно», – додає Юрій Думич.
У селі Красів намагаються вікликати депутатку з ОТГ (усі фото ZAXID.NET)
Наприкінці 2018 року мешканці зініціювали перший за 10 років звіт депутатки та старости села.
«Ми створили ініціативну групу, і спочатку не збиралися нікого відкликати. Ми запросили Ганну Заріцьку на збори виступити зі звітом і послухати інформацію про усі наші проблеми. Але замість співпраці ми отримали опір, ніхто нічого не збирався змінювати, з’явилася агресія у нашу сторону. Зрозумівши, що діалогу не вийде, ми почали радитись із народними депутатами, різними фахівцями, і всі вони порадили нам відкликати депутатку, яка нас не влаштовує. Ми подумали, а чому б і ні?», – розповідає Світлана Блінова.
«Пересварили усе село»
Механізм відкликання депутата місцевої ради – нелегкий, і хоча в Україні є кілька успішних прикладів, довести процедуру до кінця складно через різні прогалини у законодавстві. Процедура відкликання депутата з ОТГ загалом виглядає таким чином: спочатку необхідно провести збори села і більшістю прийняти рішення про відкликання депутата. Потім треба зібрати 50% +1 підпис виборців, які взяли участь на попередніх виборах. Після цього територіальна виборча комісія (ТВК) має перевірити списки виборців і скликати засідання, на якому винести остаточне рішення про відкликання депутата. Мешканці Красова пройшли усі передбачені законодавством етапи, однак відкликати депутатку Ганну Заріцьку з першого разу не вдалося.
«У березні ми провели збори мешканців, 49 з яких проголосували за відкликання депутатки. Потім ми назбирали більше 120-ти підписів виборців, хоча потрібно було 108. Потім ТВК скерувала ці документи на перевірку у поліцію, люди підтвердили своє волевиявлення, і все було гаразд. Однак під час остаточного засідання ТВК знайшла кілька помилок у документах, наприклад, частина людей написали свої ініціали, а не ім’я та по батькові повністю та не вказали місця роботи. Зрештою нам забракло трьох правильно оформлених підписів, і це стало причиною, чому вони не прийняли рішення про відкликання», – розповідає Світлана Блінова.
Після того, як мешканцям Красова не вдалося відкликати депутатку, у них було три варіанти подальших дій: залишити все, як є, оскаржити рішення ТВК у суді або повторити усю процедуру з початку. Красівці обрали останній варіант і 13 травня знову провели збори громадян.
«На наше здивування, на другі збори прийшло ще більше людей – 59 проголосували за відкликання одноголосно. Ні старости села, ні депутатки на зборах не було. Зараз триває збір підписів, нас консультують юристи, тому сподіваємося, що цього разу у нас все вийде», – каже Світлана Блінова.
Під час зборів 13 травня мешканці Красова вдруге проголосували за відкликання депутатки
Наступним етапом після збору 108 необхідних підписів є перевірка списків виборців ТВК. Після цього ТВК має провести засідання і прийняти остаточне рішення про подальше депутатство Ганни Заріцької.
Під час розмови із ZAXID.NET депутатка Ганна Заріцька заявила, що не вірить у те, що її вдасться відкликати. Вона звинуватила ініціаторів її відкликання у підбурюванні селян до конфліктів.
«Це справа рук однієї групи людей. Це цілком нормально, що частина людей хоче мене відкликати, бо і під час виборів половина не голосувала за мене. Я це сприймаю спокійно. Але вони опираються на те, що я бездіяльна, не звітую перед виборцями, не виконую закон України «Про статус депутата». З цим я, звісно, не погоджуюсь, бо коли я задіяна у 4-х комісіях, я постійно зустрічаюся з виборцями, бачу їх кожен день. Я не ходила на збори села, бо мене ніхто не запрошував, я про них не знала. Підписи проти мене збираються дуже негарно, брудними методами. Я на посаді уже 34 роки, і постійно мене обирали і все нормально було, ні? Я рахую, що це нечесна гра, пересварили усе село», – заявила Ганна Заріцька.
Вона також зазначила, що не планує балотуватися у депутати на наступних виборах, однак у разі свого відкликання подаватиме на ТВК до суду.
«Я би, напевно, пішла [з посади], але це вже питання принципу. Тому, звичайно, буду оскаржувати», – сказала Ганна Заріцька.
Останні події у Красові сколихнули мешканців, зробили їх більш ініціативними. Якщо цього разу відкликати депутатку вдасться, то красівці уже мають кількох кандидатів на наступні вибори в ОТГ. Окрім того, місцеві планують подаватися на різні гранти, залучати гроші інвесторів для розвитку села.
***
Тарас Лучик з Інституту політичної освіти пояснює ZAXID.NET, чому виборцям так складно відкликати депутатів:
«На жаль, механізм відкликання депутата попри те, що детально прописаний у законодавстві, дуже складний в практичній реалізації. Таких яскравих прикладів, щоб відкликали депутата суто за народною, а не партійною ініціативою, я відверто не пам’ятаю.
Спочатку виборцям потрібно провести загальні збори і зібрати певну прописану у законі кількість мешканців. Наприклад, у місті обласного значення треба, аби було присутньою 300 людей. Вони всі повинні мати паспорт, підписатися в протоколі. На зборах вони мають прийняти рішення про відкликання депутата. Далі у них є до 30 днів на те, щоб зібрати певну кількість підписів виборців. Розраховується ця кількість за виборчою квотою, тобто сума голосів усіх партій ділиться на кількість депутатів у раді. Наприклад, для Тернопільської міської ради це буде 1525 підписів. Далі потрібно зібрати ці підписи, належно їх оформити і подати в ТВК, яка в ідеалі мала би перевірити ці підписи. І тут з’являється наступна проблема, бо ТВК не має права доступу до реєстру виборців не під час виборчого процесу. Поліція своєю чергою теж не має обов’язку за зверненням ТВК робити цю перевірку. Окрім того, у ТВК входять представники різних політичних партій, і дуже часто буває так, що ТВК просто довго не збирається.
Навіть якщо ТВК якось перевірила ці підписи, вона повинна направити запит до політичної партії депутата і вищий керівний орган партії має прийняти відповідне рішення, а цей орган може дуже довго не збиратись чи не виносити це питання. Якщо ж депутат – самовисуванець, то там рішення має приймати рада, де він є депутатом. Тобто це в будь-якому випадку політичне рішення.
Ті, хто відкликають депутата, мають виділити велику кількість організаційного та часового ресурсу, а ті, хто не хочуть, щоб їх відкликали, можуть легко призупинити цей процес. Виборці мають бути вмотивовані, організовані і мати хороших юристів, які готові їх провести по всіх процедурах, забезпечити можливість переконання членів ТВК, щоб вони ухвалили відповідне рішення. Тому, на жаль, на практиці масово цей інструмент не працює, натомість часто його використовують політичні партії як механізм розправи з незручними депутатами. І навіть якщо у нас виборці ініціюють відкликання, то переважно їх реалістичніше забезпечити у невеликих містах чи селищах».
