Брати Дубневичі залучили рекордну суму із держбюджету на свої виборчі округи

logo


На Львівщині обрали переможців відбору інвестиційних програм і проектів Державного фонду регіонального розвитку. Третій рік поспіль найбільше грошей отримують чотири райони, які водночас є виборчими округами, де обрали народних депутатів Богдана та Ярослава Дубневичів від блоку БПП.

На Пустомитівський, Городоцький, Самбірський та Мостиський райони виділили 66,3 млн грн, це 40% від усього бюджету ДФРР в області. У цих чотирьох районах живе 12% населення області.

Цього року конкурсна комісія відібрала 67 проектів, на їх реалізацію проектів виділять 166 млн грн. У конкурсі брали участь 20 районів та 9 міст обласного значення.

ZAXID.NET проаналізував, чому проекти кількох районів з року в рік отримують фінансування і чому це так вигідно народним депутатам, які обрані від цих районів.

Для того, щоб збільшити зображення, натисніть на нього/Інфографіка Назарія Тузяка

А у минулі роки ці райони теж отримали найбільше фінансування?

Так, конкурс ДФРР на Львівщині проводять втретє і усі три роки ці чотири райони отримують найбільше грошей. У 2015 році, коли конкурс ДФРР проводили вперше, округи Дубневичів отримали 56,9 млн грн з 97,5, які виділили на область, що склало 58% від держфонду у області. У 2016 році ці ж райони отримали 88,6 млн, що склало 39,8% від бюджету ДФРР в області.

З року в рік фінансування отримували проекти добудови лікарень, шкіл, дитячих садочків, народних домів, облаштування спортивних майданчиків.

Чому це вигідно Дубневичам?

Народні депутати не тільки забезпечують собі успіх на наступних політичних виборах, а й непогано заробляють на реалізації проектів.

Свою політичну кар’єру обоє братів почали саме із цих районів ще на початку 2000-х. Ярослава Дубневича вперше обрали депутатом до Путомитівської райради 2002 році. У 2010 році його обрали депутатом Львівської обласної ради від Городоччини. З 2012 року він народний депутат ВР. Богдан Дубневич був депутатом обласної ради Львівщини з 2006 по 2014 рік, а у 2014 році його обрали народним депутатом від Пустомитівського району.

Журналістки антикорупційного сайту «Наші гроші. Львів» у листопаді 2016 року опублікували масштабне розслідування, з якого випливає, що пов’язані із депутатами компанії перемогли в низці тендерів на ремонт або будівництво об’єктів, які реалізовують за гроші ДФРР.

За неповні два роки (2015-2016) підконтрольні братам-депутатам Дубневичам будівельні компанії отримали замовлень майже на мільярд гривень – і практично усі ці замовлення зосередженні на території двох виборчих округів, де були у 2014 році обрані Дубневичі.

Щонайменше 10 із 20 проектів Мостиського, Городоцького, Самбірського та Пустомитівського районів, які виграли у 2017 році, отримали фінансування із ДФРР і торік.

Ось кілька прикладів. Цього року втретє із ДФРР профінансують реконструкцію дитячого садочка «Сонечко» у Звенигороді Пустомитівського району.

«Ми почали реконструкцію садочка у 2013 році, у 2015 і 2016 отримали фінансування від ДФРР по 2,5 мільйона гривень. Тендер на реалізацію проекту виграла компанія “ТІР”», – розповіла ZAXID.NET сільська голова Звенигорода Наталія Толопко.

У 2017 році садочок іх ДФРР отримав ще 3,2 млн грн.

За даними «Наших грошей. Львів», компанія «ТІР» безпосередньо пов’язана з Дубневичами, як і інші дві компанії – «Технобуд» та «Енергія-Монтажсервіс». Саме ці компанії отримали майже 37% від загальної суми бюджетних грошей, передбачених на ремонти та будівництво інфраструктурних об’єктів на Львівщині станом на 2016 рік.

Також у 2017 році втретє отримає фінансуваня садочок у смт Великий Любінь Городоцького району. Цього року яслам виділять 10,7 млн грн. Об’єкт будують з 2009 року, але через затримки з фінансуванням роботи кілька разів призупиняли. У 2016 році на ясла з ДФРР виділили 1 млн грн.

Недобудований садок у смт Великий Любінь

«Відновити роботу вдалося за підтримки народного депутата по нашому окрузі Богдана Дубневича. За гроші, які отримаємо цього року, плануємо провести внутрішні роботи і закінчити об’єкт», – розповів селищний голова Великого Любеня Йосиф Фабрига. Тендер на виконання робіт у 2015 році виграла вже згадана компанія «Технобуд».

Третій рік поспіль отримає фінансування і Городоцька центральна лікарня, роботи в якій також виконуватиме «Технобуд». Цього року на Городоцьку центральну лікарню виділять 2,9 млн грн.

Городоцьку ЦРЛ третій рік поспіль добудовує за державні гроші компанія, пов’язана з народними депутатами Дубневичами

«Корпус має три поверхи та мансарду, тут розмістимо 50 ліжок. Цього року усі роботи маємо закінчити», – розповів голова Городоцької райдержадміністрації Володимир Ременяк.

А є райони, які не отримали нічого?

Такий лише один. Другий рік поспіль жоден проект із Радехівського району не отримує підтримки. Голова Радехівської районної ради Марія Климочко розповіла ZAXID.NET, що цього року з району подали 9 заявок.

«Торік ми подавали п’ять проектів і тоді також жодного з них не підтримали. Ми пропонували утеплити садочок, завершити будівництво спортзалу, перекритий народний дім, закінчити будівництво басейну, замінити вікна у лікарні у Радехові. Інші райони з такими ж проектами отримують фінансування», – обурюється Марія Климочко.

А як обирають проекти?

Згідно з умовами конкурсу Держфонду регіонального розвитку, у кожній області є регіональна комісія, яка й оцінює надіслані проекти.

Після того, як у 2016 році 39% всіх коштів ДФРР віддали районам братів Дубневичів, перша заступниця голови ЛОР Парасковія Дворянин відмовилися підписувати список переможців, а Мінрегіонбуд пообіцяв змінити склад комісії, яка визначає переможців.

«Склад комісії змінили з депутатів і посадовців на депутатів, посадовців і громадські організації. Але представників цих громадських організацій обирає обласна державна адміністрація. Відбулася також інша цікава річ: комісія довго не могла зібратися, а потім винесла рішення за три дні. Тобто кожен експерт за 3 дні і 3 ночі прочитав 370 проектів!» – заявила Парасковія Дворянин у ефірі ZAXID.NET.

За словами голови «Центру громадянських ініціатив» Віталія Загайного, який у 2017 році був у складі комісії з відбору проектів, умови, в яких експерти обирали проекти, «були справді жахливими». «За три дні кожен прочитав понад 300 проектів і виставив їм свої оцінки, але ми справді усе проаналізували. Також зауважу, що процедура виставлення балів відбувається онлайн. Кожен член комісії виставляє свої оцінки – ми не впливали на рішення один одного», – розповів Віталій Загайний.

Те, що чотири райони з року в рік отримують непропорційно велике фінансування, Віталій Загайний пояснив специфікою оцінювання.

За умовами конкурсу є п’ять критеріїв (по 20 балів), по кожному з яких учасники комісії виставляють оцінки конкретному проекту (максимально проект може отримати 100 балів). Один із критеріїв – фінансова співучасть.

За словами Віталія Загайного, багато проектів у Пустомитівському районі мають співфінансування із «Фонду братів Дубневичів», саме тому ці проекти отримують високі бали за цим критерієм.

«Благодійна організація «Фонд братів Дубневичів» бере на себе певну частину фінансування проектів. Це, як правило, добре, тому що вони забезпечують різні підготовчі роботи або розробку кошторисної документації для проектів, які подаються на ДФРР», – розповів Загайний.

Хто відбирає проекти?

Цим займається окрема комісія. У 2017 році до її складу вперше увійшли кілька представників громадських організацій.

Всього до складу комісії у 2017 році увійшло 15 осіб, половина з яких пов’язані з Львівською облдержадміністарцією або Львівською облрадою. Це заступниця голови ЛОДА Ірина Гримак, директор департаменту фінансів ЛОДА Олег Демків, заступник голови ЛОР Володимир Гірняк, голова депутатської комісії з питань бюджету Олег Домчак, перший заступник голови облради Андрій Білоус, перший заступник голови ЛОДА Ростислав Замлинський, директор департаменту економічної політики ЛОДА Роман Филипів та голова депутатської комісії з питань будівництва Богдан Гагалюк.

Ще двоє членів комісії працюють у держустановах – Петро Могиляк, який є начальником управління Державної казначейської служби у Львівській області, та Василь Кравців, який є директором держінституту регіональних досліджень ім. М. Долішнього.

Окрім них до складу комісії увійшли голова «Центру громадянських ініціатив» Віталій Загайний, виконавчий директор Обласної асоціації «Ради Львівщини» Василь Лозинський, керівник громадської організації «Народний контроль Трускавця» Ігор Пілько, керівник аналітичної групи «Європейський діалог» Олександр Софій, а також президент асоціації «Західноукраїнський енергетичний кластер» Денис Шмигаль.

У коментарі ZAXID.NET заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк заявив, що жодного несправедливого розподілу у рішенні комісії ДФРР не бачить і секретом успіху проектів із кількох районів вважає їх ретельну підготовку.

«Я думаю, що це неетично так ставити порівняння: чому одні райони отримали більше, але мали подібні проекти. Це умовні речі. Чимало фінансування цього року отримав Старосамбірський район, бо там добрі проекти!» – заявив Володимир Гірняк.

Щоправда, заступник голови Львівської облради не пояснив, чому одні райони мають фахівців, які готують вдалі проекти, а інші – ні.