«Чудова п’ятнадцятка», або хто та навіщо кандидує на посаду міського голови Львова

logo


image

З поміж 15 кандидатів, котрі змагатимуться за посаду Львівського міського голови (окремі претенденти самі неправильно називають бажану посаду «головою Львівської ОТГ») насамперед варто відзначити тих, хто не міг не балотуватися, хто вперше, а хто – у четверте.

З огляду на те, що чинному міському голові Андрієві Садовому завчасно не вдалося визначитися із потенційним наступником, або радше  прогнозовані кандидати гучно програли у липні 2019 року позачергові вибори до Верховної Ради України, то він змушений знову балотуватися. Львів втомився від Садового, та й Садовий – від проблем львівʼян. Але, як то кажуть, немає на то ради.

Не міг не балотуватися багаторічний перший заступник Садового, а від 2014 року – затятий опонент теперішнього очільника міста Олег Синютка, бо особистий рейтинг пʼятого президента України Петра Порошенка «вимагає вмілої конвертації у депутатські мандати від його партії «Європейська солідарність». До речі, не тільки у Львові, а й у всіх інших громадах, семи районних та Львівській обласній раді. Іншими словами: Партія сказала треба…

Програвши пʼять років тому Садовому у другому турі мерського двобою, не міг не спробувати знову свого щастя кандидат від ВО «Свобода» Руслан Кошулинський. Мотив реваншу за невдачу, то річ звичайно сильна. Але, певно не єдина…

Розпочавши дочасну мерську кампанію черговими оригінальними ідеями  не міг не подати документів для реєстрації на кандидата в мери й не бути зареєстрованим колишній народний депутат України Ігор Васюник.

Окрема тема про кандидатів, котрі розуміючи свої реальні шанси, беруть участь у мерській кампаній найперше, щоб провести до міської ради партійні фракції під власним проводом. Обрана стратегія  матиме  певні шанси на успіх, але власне результат вже залежить від того, як мотиви таких кандидатів «2 в 1» оцінять потенційні виборці.

Серед цієї найчисельнішої групи: чинна депутатка ЛМР Юлія Гвоздович на чолі Української галицької партії, її колега Ігор Зінкевич – від нового проєкту «Варта», народний депутат України Ярослава Рущишин – від «Голосу», депутат міськради від УКРОПу Ігор Телішевський – від ще однієї нової партії «За майбутнє» та екс-нардепка Оксана Юринець на чолі реанімованого «УДАРу».

У цьому звʼязку, не можна не згадати претендентів, які реально завчасно почали мерські кампанії, але із різних мотивів не стали офіційно балотуватися, попри власний, нехай й невеликий, позитивний рейтинг, що не був би зайвим партіям, а саме Володимира Гірняка – для «Громадянської позиції» та Наталії Тимчій – ВО «Батьківщина».

Серед тих, хто міг й не балотуватися на міського голову цього року, а все ж таки вирішив спробувати свої сили варто окремо згадати чинного депутата ЛМР Тараса Кльофу. Маючи у власному резюме непоганий  результат виборів 2019 року, відомий військовий лікар цього разу вирішив позмагатися за ключі від львівської Ратуші від партії «Слуга народу», що, мʼяко кажучи, не користується особливою популярністю серед політично заангажованих містян, особливо із тенет соціальних мереж. Сміливо, ризиковано, неординарно…

Спостерігаючи впродовж місяця, як Кльофа потужно тримає удар від опонентів на телевізійних ефірах та не зважає на атаки окремих хейтерів й ботів на власній публічній сторінці у Фейсбуку, варто відзначити потенціал й ресурс для зростання його популярності не тільки серед власне прихильників Володимира Зеленського та його політичної сила, але також з-поміж тих, хто не визначився, або, на разі, не планує брати участі у голосуванні 25 жовтня 2020 року. Мова йде, як про теперішніх мешканців Львова, так й окремо про виборців приміських населених пунктів, які будуть включені до складу Львівської міської ради за результатами цих місцевих виборців. Для дезорієнтованих (брудом та баталіями старих львівських політиків Садового, Синютки, Кошулинського чи Васюника) виборців нетиповий висуванець «Слуги Народу» Тарас Кльофа пропонує конструктивну співпрацю між Львівською міською радою та Львівською обласною державною адміністрації чи ширше, між Львова та Києвом для взаємної користі та успіху львівʼян та України в цілому.

Підписуйтеся на сторінку “Діло” у Фейсбук