Як не розтринькати бюджет розвитку
депутат Львівської міської ради, керівник фракції «Громадський рух «Народний контроль», очільник «Народної Самооборони» Львівщини
Частина міської скарбниці, з якої скеровують кошти на розбудову міста, наступного року буде на кількасот мільйонів меншою, аніж у минулі роки.
ФОто: VseProGroshi.com.ua
Бажання центрального уряду перекидати все більше фінансового навантаження на бюджети міст не сприяє їх потребам подальшого розвитку. Саме тому при зменшенні грошових можливостей все більшої ваги набирає правильний вибір пріоритетів та контроль за витрачанням коштів, пише голова фракції «Народного контролю» у Львівській міській раді Валерій Веремчук.
Ухвалили бюджет Львова на 2018 рік. Його загальний розмір – близько 7 млрд грн. На вивчення цифр і розрахунків мали тиждень. Загальне враження: уряду муляє очі розвиток міст. Держава продовжує перекладати на місця власні фінансові зобов’язання. Через це у наступному році можемо суттєво втратити у розмірі бюджету розвитку і наразі він виглядає майже на 1 млрд грн меншим, аніж у 2017-ому.
Ми й надалі утримуватимемо профтехосвіту – майже 300 млн грн у рік. До речі, одразу нагадаю, що фінансуючи ПТУ, місто не має жодного впливу на них – ні щодо призначень, ні щодо замовлень кадрів, бо профтехучилища перебувають під управлінням області.
Також оплачуватимемо компослуги і зарплати техперсоналу у школах, освітні програми (понад 1 млрд грн), енергоносії та «комуналку» медзакладів (близько 280 млн грн, компенсацію за проїзд пільговиків у громадському транспорті. Але паралельно уряд планує зменшити розмір освітньої і медичної субвенцій із державної скарбниці. Ще хоче перекласти на місцеві бюджети компенсацію пільговикам за послуги ЖКГ. Для Львова це майже 140 млн гривень. Направду, за наявності субсидій пільги мали б скасувати, втім вони зберігаються і стають головним болем для міст.
До слова, депутати «Народного контролю» у ВРУ пропонували на мільярд грн скоротити фінансування Державного управління справами, що відповідає за утримання Президента України, та передати ці гроші на освітню і медичну субвенції місцевим бюджетам. Результат – відмова! Натомість проект держбюджету-2018 передбачає збільшення видатків на життя Верховної Ради, Адміністрації Президента та Кабміну на 17%. Водночас загальні видатки бюджету хочуть збільшити лише на 12%!
Окрім того, маємо ще й фінансові зобов’язання перед нашими кредиторами та областю, що взяла на себе управління ТПВ у Львові. Зокрема, повернення позик та відсотків по них у 2018 році забере у нас 400 млн грн. За сміття заплатимо 300 млн грн – по 25 мільйонів щомісяця.
Як наслідок, маємо бюджет розвитку на розбудову міської інфраструктури, на наступний рік наразі на рівні 831 млн грн. Звісно, ця цифра ще може змінитися на краще. Бюджет коригуватимуть залежно від того, яким у кінцевому результаті ухвалять у парламенті державний кошторис. Та уже зараз можна констатувати, що про розкоші 2016-2017 років, коли бюджет розвитку був 1,5-2 млрд гривень, мабуть, варто забути.
Та є питання не лише до уряду, а й до тих, хто відповідає за наповнення бюджету на місцях. Одними із основних джерел надходжень коштів до казни є продаж та оренда майна. А з цим у Львові біда. Управління комунального майна Львівської міської ради цього року вже вкотре не виконало задекларований план. А на 2018-ий подало доволі смішні цифри. Для прикладу, від оренди майна у наступному році планують отримати лише 59 млн гривень. І це при тій кількості вільних приміщень, що роками простоюють замість приносити прибуток Львову. Як на мене, це дуже добре демонструє «ефективність» роботи УКВ та його керівництва.
… Чи бідуватимемо у наступному році? Вочевидь, ні. Просто особливої ваги набере визначення правильних пріоритетів у розподілі коштів бюджету розвитку, і, безперечно, абсолютний контроль за їх використанням.
