Як у середньовіччі мед збирали

logo


19 серпня Україна відзначає день пасічника

У Львові ж є вулиця Пасічна, яка має цікаву історію. Адже свою назву отримала від пасік, закладених тут львівськими передміщанами ще у XVI столітті.

— Що стало причиною поширення пасік саме на цій території?

— В той час пасіки та виноградник були довкола всього старого міста Львова, розповідає Іван Сварник, львовознавець, історик. — Це були заміські садиби або дачі найзаможніших людей міста, серед яких львівські патриції, найбагатші міщани, купці, ремісники, члени Львівської міської ради.

У хроніці міста Львова багато записів про успадкування та продаж пасік львівських міщан, а це означає, що їх тут було дуже багато. Назва ж самої вулиці Пасічної походить від села, яке знаходилось поруч і називалось Пасіки-Зубрицькі.

— Чому була така велика кількість пасік?

— Оскільки в давнину цукор не виробляли так, як це відбувається в наш час, мед був одним із небагатьох засобів, аби солодити напої.

вечірня вулиця Пасічна у Львові

Крім того, з меду виготовляли кондитерські вироби, солодощі, а також мед вживали як слабоалкогольний напій. Це був рідкий мед з бульбашками, на смак схожий на пиво, проте значно солодший.

Також важливим продуктом був віск, з якого виготовляли свічки. Ними освітлювали помешкання, церкви, школи. 

— А як пасічники у Львові працювали у давнину?

— Робота пасічника потребувала постійної уваги. Він доглядав бджіл, тобто вчасно їх годував, викачував мед, при потребі готував нові вулики.

До слова, вуликами слугували довбані дерев’яні пеньки, в яких розводили бджіл або плетені зі соломи конструкції. Сучасні ж вулики винайшли лише в XIX столітті.

— Відомо, що Львів був потужним центром з виготовлення та продажу воску…

— Так, місто мало воскобійню, тобто підприємство, де віск переплавляли в так звані брили, які потім йшли на продаж. Вага однієї брили становила 2,5 кг. Також існувала спеціальна міська печатка, якою таврували віск.

Печатка із зображенням герба міста Львова була знаком якості товару. Підробка ж воску прирівнювалась до підробки монет і каралась смертною карою.

— А де у саме були точки продажу?

— Торгували воском, як і різними іншими товарами, на площі Ринок.

Софія Олексів, слухач Академії практичної журналістики ім. Марка Твена