Як живуть і заробляють жителі прикордонного міста Мостиська
До невеликого міста Мостиська, де живе 10 тисяч людей, приєднали 27 сіл. Тут почнуть нову історію району без сільських рад та сільських голів. Новий голова керуватиме 22-тисячною громадою.
Після реформи у об’єднаній Мостиській громаді буде не міська рада, а центральна садиба. А координувати роботу у селах будуть не голови, а старости.
Багато людей дивує, чому попри регулярні вибори та реформу громад, в маленьких містах України обирають одних і тих же голів. Як приклад, на останніх виборах шести ОТГ на Львівщині у чотирьох громадах головами переобрали чинних сільських голів.
Аби розуміти, чим керується нова громада, коли обирає собі старого керівника, ZAXID.NET провів два дні у Мостиськах.
***
«Завтра ми маємо велике свято – Миколая. Нині у нас у селі не менш важливий день – вибори. У списках кандидатів ви знайдете і прихожан нашої церкви», – каже священик наприкінці служби у храмі Вознесіння Господнього у Мостиськах.
Після цього починає перераховувати графік найближчих богослужінь і імена жертводавців. Люди повільно виходять на вулицю і прямують до найближчих дільниць.
18 грудня у Мостиськах вперше обирають голову об’єднаної територіальної громади. Вже багато років частина людей у місті працює у Польщі, продає польські товари чи має машини з польсикими номерами. Натомість локальна промисловість давно занепадає.
«Ти за кого?» – перепитує одна жінку іншу, перехрестившись при вході з храму.
«За того самого, не бачу варіантів», – відповідає інша.
У місцевій церкві священик нагадує прихожанам, що сьогодні день виборів
Жінки не приховують, що голосуватимуть за чинного мера у Мостиськах.
«Підіть гляньте, як прикрасили гірляндами центральну вулицю і самі зрозумієте», – кидають на прощання.
Центральна вулиця Грушевського справді світиться різними кольорами, гірлянди на стовпах, на магазинах, біля чисельних обмінників, на міській раді, найбільше їх на центральній ялинці. Цього року чинний голова вирішив прикрасити місто особливо яскраво.
«Я мріяв бути головою колгоспу»
«Проше пана, ілє коштує та рувнялка?» – кричить в телефонну трубку у своєму кабінеті голова Мостисьок Сергій Сторожук.
На польському сайті-аукціоні він знайшов дешевий грейдер і хоче купити його для міста, щоб прибирати сніг. Голова гучно випитує параметри машини і паралельно махає мені рукою, заохочуючи заходити у кабінет. Він часто купує речі для міста у Польщі, до кордону тут 15 км, а вибір, за його словами, у сусідній країні набагато більший.
У кімнаті чути різкий запах чоловічих парфумів. На столі у голови роздруківки різних грейдерів з польських сайтів, багато документів та газета «Бульвар Гордона».
«Люблю цю газету, люблю Гордона. Тут такі життєві інтерв’ю з відомими людьми, що мені від них важко відірватися. Я людина старої закалки і люблю, чесно кажучи, послухати Людмилу Зикіну, Едіту П’єху, Лева Лещенка», – пояснює Сторожук після закінчення телефонної розмови з поляками.
Зараз Сергію Сторожуку 67 років, на посаді голови Мостисьок він з 2010 року
Свою історію він розповідає дуже детально, найбільш трепетно описує як став головою колгоспу у Радянському Союзі.
«Мріяв бути головою колгоспу і став ним у 27 років. Через два роки став головою Мостиського району. Був наймолодшим головою району в Україні, пригадую, що мене навіть нагородив Володимир Щербицький, секретар ЦККПУ», – ностальгує Сторожук.
Зараз Сергію Сторожуку 67 років, на посаді голови Мостисьок він з 2010 року. Про успіхи міста він говорить скупо, пояснює, що зараз тут не найкращий період. Здебільшого люди заробляють торгівлею, перепродують продукти з Польщі, іще частина їздить щодня до Львова.
«На виборах до Верховної Ради у 2014 по нашому округу пройшов Ярослав Дубневич. Часто приїжджає до мене в гості, любимо з ним випити чаю і поговорити. Знаєте, от він така людина, що навіть спиртного ніколи не п’є», – захоплено розповідає Сторожук.
Більшість людей у Мостиському районі мають карту учасника малого прикордонного руху, яка дозволяє перетинати кордон з Польщею без візи. Таку карту, яку ще називають просто MRG (mały ruch graniczny), видають людям, які протягом останніх трьох років живуть в тридцятикілометровій зоні від польського кордону.
Багато машин у Мостиськах мають польські номери
Таке сусідство із Польщею зіграло тут злий жарт: люди без проблем їздять по продукти та на роботу до ЄС, називають себе європейцями, натомість самі Мостиська дуже складно назвати процвітаючими.
«90% учнів вступають до Польщі»
У день виборів 18 грудня у Мостиськах на стовпах залишилися клаптики передвиборчих плакатів трьох кандидатів: чинного мера та самовисуванця Сергія Сторожука, екс-заступника райради, представника від «Свободи» Володимира Шаповала та вчителя сусідньої сільської школи Зеновія Мазуркевича. У місті працює чотири дільниці, одна з них – у школі з польською мовою викладання.
За кілька днів до нашого візиту директорка школи Тереза Тетерич попереджає, що у Перемишлі захворів її кузен, тому у суботу її не буде. В неділю ж вона обіцяє бути увесь день на дільниці у своїй школі.
Тереза Тетерич очолює польську школу у Мостиськах 15 років
«Мої батьки були поляками, але давно переїхали у Мостиський район. Багато моїх рідних лишилися у Польщі. Тут таких як я багато», – каже директора і паралельно нарізає сирник до чаю у своєму кабінеті у школі.
В її кабінеті ввімкнений телевізор, де ледь чутно мовить державний канал TVP Polonia.
Цього року Терезі Тетерич виповнилося 74 роки. Вона стала директоркою у 2002 році, коли відкрили польську школу. Раніше у цьому приміщенні була закинута військова частина. Польська громада у Мостиськах постійно збільшувалася, відтак уряд Польщі прийняв рішення викупити стару будівлю за 50 тисяч доларів і реконструювати її, також закупили усі необхідні меблі. Навчання тут проводять польською мовою, але за українською програмою. Діти здають ЗНО українською і мають найвищі показники у районі.
Навчання тут проводять польською мовою, але за українською програмою
«Зараз у нас навчається 270 дітей, які мають польське коріння. 90% вступають у польські виші, я не бачу у цьому нічого поганого, навпаки, це велика удача стати студентом Ягеллонського університету у Кракові. Наші діти мають цей шанс», – пояснює директорка і обіцяє не випустити зі школи, поки ми не оглянемо виставку шкільних шопок.
Польська школа разюче відрізняється від двох інших шкіл у місті. Тут чисто та тепло, комфортні класи з усім необхідним обладнанням. Натомість українські школи давно потребують ремонту: стара дерев’яна підлога тут багато разів перефарбована, а коридори просякнуті запахом з їдальні навіть у неділю.
«Забудьте про сигарети, на них багато не заробиш»
Кандидат на голову ОТГ від партії ВО «Свобода» 56-річний Володимир Шаповал каже, що пішов на вибори, бо йому набридло дивитися, як люди щодня ходять на піший перехід на кордоні з Польщею, він вирішив змінити цю ситуацію.
«Це як замкнуте коло. Наші медики та учителі щодня ходять на кордон, стоять у цих довгих чергах на пішому переході, їх детально обшукують. Це принизливо, але люди не бачать іншого виходу. Знаєте, я сам кілька місяців сидів без роботи і возив з Польщі товари для авто», – відверто розповідає Володимир Шаповал.
Кандидат на голову ОТГ від партії ВО «Свобода» Володимир Шаповал кілька місяців возив товари з Польщі, аби заробити гроші
У чому саме полягатимуть зміни після реформи він не береться пояснити, каже, що все залежатиме від того, хто очолює громаду, а реформи – це справа другорядна.
Про схеми заробітку на кордоні у Мостиськах відмовляються розповідати. На усі запитання про те, що ж саме продають і купують у сусідній країні, знизують плечима і кажуть, що людей до того довела влада.
«Я знаю, що жінки носять по кілька пачок сигарет та пляшку горілки, відразу ж у Польщі вони це продають. Так можуть ходити кілька разів на день. Легально можна пронести дві пачки сигарет, але жінки ховають іще кілька пачок на тілі, навіть у труси», – розповідає продавчиня у місцевому магазині.
«А скільки можна заробити на одній пачці?» – перепитую жінку.
«Від трьох до десяти гривень, залежить від конкуренції», – авторитетно заявляє жінка за прилавком.
Після закінчення школи випускники здебільшого вступають у польські виші
Інший співрозмовник у Мостиськах розповідає, що схема з сигаретами насправді вже давно не популярна. Окрім того, багато людей вже звикли до такої роботи і не хочуть шукати альтернативи.
«Найпопулярніший спосіб заробітку – перевезення побутової техніки. Згідно із законом, в Україну без мита можна ввести товари вартість яких не перевищує 500 євро і 50 кг. Якщо переходити кордон удвох, то товар може бути і на 1000 євро. Люди спеціально сідають у машину по кілька чоловік, ввозять техніку без мита і продають її за ринковою ціною (яка рахується з митом)», – розповідає мешканець району Тарас.
Один із популярних засобів заробітку на кордоні – перевезення побутової техніки
Ставка мита може сягати від 5% до 15%. Відтак, якщо техніка коштувала 1000 євро, то ввезенні її без мита можна заробити до 150 євро.
«Важко конкурувати з людиною Дубневичів»
Третім кандидатом на голову ОТГ став директор школи у селі Берегово, за кілька кілометрів від Мостисьок. Зеновій Мазурик не приховує, що рішення піти на вибори прийняла його партія Народний Рух України. Сам він багато років очолює школу, де працює вчителем молодших класів і викладає музику.
Зеновій Мазурик не приховує, що рішення піти на вибори прийняла його партія Народний Рух України
У своєму кабінеті зі старими гуцульськими килимами Зеновій Мазуркевич люб’язно пропонує порізане яблуко на блюдечку і чай.
«Розумієте, дуже важко конкурувати з людиною Дубневичів. А Сергій Сторожук представляє їхні інтереси», – коротко підсумовує Мазуркевич.
Знайомство з чинним мером Мазуркевич пригадує з іронією: коли був студентом, то протестував проти створення складу отрутохімікатів. Ініціатором створення складу був Сторожук, який якраз очолював район. Після довгих дискусій склад так і не побудували.
Свою передвиборчу кампанію чоловік провів дуже скромно, їздив по школах району і проводив зустрічі в учительських. Каже, що всі його обіцяли підтримати.
Директор школи викладає уроки музики у Берегово
У кутку кабінету стоїть акордеон у пластиковому чохлі. Директор виймає акордеон і з інтонацією вчителя молодших класів запитує: «Яке у нас завтра свято?».
Сам відповідає і починає співати «Ой, хто, хто Миколая любить».
На прощання директор школи зізнається: найбільше йому не подобається, те, що багатьох людей ця ситуація влаштовує. Одна із вчительок у його школі щодня після уроків бере велику сумку і поспішає на кордон, аби встигнути щось заробити.
«Люди не хочуть щось міняти, може тому й обирають одного і того ж голову. Навіть мій син якось переносив м’ясо з одного кордону на інший, щоб заробити. Але хіба це нормально?» – риторично запитає Мазуркевич.
P.S. Головою Мостиської ОТГ став чинний голова міста Сергій Сторожук, якого підтримали 81,6% виборців, що взяли участь у голосуванні. Це його четвертий термін керівника Мостисьок.
Усі фото Романа Балука для ZAXID.NET
