Які чинники вплинули на падіння України в рейтингу за індексом людського розвитку

03.04.2017 00:05

У рейтингу країн за індексом людського розвитку, укладеному Програмою розвитку ООН (ПРООН), Україна у 2016 році посіла 84 місце з-поміж 188.

Попри те, що нашу державу занесено до групи країн із високим рівнем людського розвитку, порівняно з минулим роком становище України в міжнародному рейтингу погіршилося — вона скотилася на три сходинки. Чому так сталося? Що потягнуло Україну вниз? — запитує газета Експрес.

Ганна Герасименко, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ

— Для характеристики відповідних аспектів людського розвитку застосовуються такі показники: здоров’я та довголіття (очікувана тривалість життя при народженні), освіта (середня тривалість навчання та очікувана тривалість здобуття освіти) й рівень життя — валовий національний дохід у розрахунку на душу населення у доларах за паритетом купівельної спроможності.

Погіршення становища України в рейтингу викликане, насамперед, падінням доходів населення, які залишаються найнижчими серед усіх країн цієї групи (за винятком Узбекистану та малих острівних держав на кшталт Самоа або Тонга). Так, за розрахунками фахівців ПРООН, валовий національний дохід у розрахунку на душу населення становив у нас лише 7 тисяч 361 долар за паритетом купівельної спроможності в 2015 році. Це в 9 разів менше, аніж у лідера рейтингу — Норвегії. Він навіть впав порівняно з 2014-им — тоді цей показник був на рівні 8 тисяч 178 $.

Не може не викликати занепокоєння й низький показник очікуваної тривалості життя при народженні (71,1 року за оцінками ПРООН), за рівнем якого Україна значно поступається усім країнам з високим та дуже високим рівнем людського розвитку, за винятком Росії, Казахстану, Азербайджану та Узбекистану. Наприклад, у Норвегії очікувана тривалість життя при народженні 81,5 року.

Разом з тим, беззаперечною перевагою України залишаються високі освітні надбання населення, оцінювання яких до того ж демонструє досить позитивну динаміку. Порівняно з 2010 роком очікувана тривалість навчання зросла з 14,7 до 15,1 року, в той час як середня тривалість навчання залишається на стабільно високому рівні — 11,3 року. Тому резерви підвищення рівня людського розвитку країни слід шукати, по-перше, у подовженні тривалості життя населення, що потребуватиме не лише системної реформи охорони здоров’я, а й розповсюдження настанов здорового способу життя та підвищення загальної безпеки життєдіяльності. По-друге, — у зростанні рівня доходів населення. А воно, зауважу, неможливе без оздоровлення національної економіки, скорочення її тіньового сектору та розвитку можливостей гідної зайнятості для населення.

На глобальному рівні найвищі показники людського розвиту традиційно демонструють розвинені регіони світу, а саме — скандинавські держави з їх добре відомими моделями “соціальних держав”, США, Канада, Австралія. Саме для цих регіонів властиві найвищі показники тривалості життя та рівня доходів населення, а також стабільно високі освітні здобутки. Нам є на кого рівнятися.

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter