Львів’ян навчають, що робити вдома з органічними відходами
Що робити зі сміттям, як його продукувати менше, та чи можливо взагалі нічого не викидати – цьому навчають у ініціативі Zero Waste Львів. Тритижневий експеримент проходять майже 300 учасників. Долучитися ніколи не пізно. Сьогодні, на прикладі експерименту, розповімо, як поводитись із органічними відходами.
Ірина живе у багатоповерхівці. Дівчина вже більше року відсортовує органічні відходи. Спершу зібране прикопувала у парку. Та останні півроку підсушує органіку просто на балконі. Підсушені залишки Ірина відвозить на компостну яму до родичів.
«Нам підказали добрі люди, що це можна все сушити: воно зменшується в об’ємі, його простіше транспортувати воно стає взагалі легке. У мене все воно використовується в пластикових контейнерах», – розповіла Ірина Здрок.
Ще один спосіб прискорити процес переробки відходів – посипати їх бокаші. Це пшеничні висівки з ефективними мікроорганізмами. Пізніше усе це можна вкинути у спеціальне відро для ферментації. Результат – утричі менший залишок, яким можна підживлювати рослини.
«Закладаються відходи або посипаються бокаші, або проливаються розчином ЕМ-рідини, зверху ставиться щось важке, щоб витиснути повітря, закривається щільно і відбувається анаеробний, або процес без повітря», – пояснила представниця клубу органічного землеробства та пермакультури Тетяна Чучко.
Віктор Католик ще донедавна користувався подрібнювачем для органіки. Але останні два місяці практикує вдома вермикультуру. Залишками їжі, підгодовує цілу сім’ю хробачків. Вони утворюють родючий ґумус. Ним теж можна підживлювати грядки чи кімнатні рослини.
«Наші хробачки чудові різнокольорові. Тут є біогумус, вони мігрують звідти сюди. Коли все з’їдають, перебираються на нову ділянку», – пояснює Віктор Католик.
Хробача сімейка обійшлася чоловіку у 300 грн. Натомість зовсім безкоштовно харчові відходи приймають у міському еколого-натуралістичному центрі – на корм тваринам.
«Усе, що залишається, можна приносити нам, окрім якихось гнилих продуктів і продуктів, які вже втратили свою поживну цінність», – розповіла працівниця міського еколого-натуралістичний центру Зоряна Сільвінська.
Засушений хліб смакує ламі Цьомчику та Кльопі. Мавпочки Гарик та Чіта не відмовляться від овочів та фруктів. М’ясо полюбляє єнот. Крупи, в яких завелася міль, приготують для інших тварин.
До слова, до 25 червня львів’яни ще мають змогу приєднатися до експерименту ініціативи Zero Waste. І там дізнатись, як зменшити кількість відходів.
«Упродовж експерименту вони отримуватимуть дуже лаконічні завдання, які звертатимуть їхню увагу на певні речі, які власне генерують багато сміття і будуть заохочувати їх щось змінити», – розповіла представниця Zero Waste Львів Ірина Миронова.
Результати всього експерименту обіцяє взяти на озброєння міська влада.
