Львів — столиця української культури

logo


Якщо ви бажаєте стати свідком «Світової культурної спадщини ЮНЕСКО», тоді Вам сюди. Місто -казка, місто-мрія, місто Львів.

Тут  увесь най-най — найсолодший шоколад, найзапашніша кава, найкрасивіші вулиці, найпривітніші люди… І якби мені подарували друге життя, я б провела його тут, у Львові.

Гостинності господарів міста можна позаздрити, адже Львів відвідують щодня тисячі туристів. Тут  немає однакових зовні будинків.  Кожен – своєрідний, а від вузьких вуличок так і віє історією.

Площа Ринок- просторий майданчик у центрі міста,здається,що всі вулички ведуть сюди. Це, історичне серце сучасного міста з Ратушею на чолі.

Колоритні вулички міста прикрашені ресторанами та кафе, вражає їх кількість, але ще більше дивує те, що кожна особлива: в одній Вас можуть лупцювати та катувати. В іншій просто принесуть меню без зазначення вартості страв, а в результаті отримаєте рахунок на захмарну суму, аби потім поторгуватись із офіціантом.

Ще однією візитівкою міста Лева є кава. Взагалі, про львівську, точніше, галицьку каву можна говорити  багато.  Але ж чи  справді варта вона такої реклами?

Не можна сказати, що ніде більше  немає справжніх знавців цього ароматного напою. Секрети її приготування може знати чи не кожна кав’ярня, а от  львів’яни зуміли до кавових зерен додати один секретний інгредієнт… дрібку  любові,  якою сердечно діляться, що робить галицьке кавування особливо приємним.

Це може стати чи не найкращим подарунком.

Кав’ярні чергуються з сувенірними лавками. Магніти, сумки, одяг — чого тут тільки немає, загалом, як і у самому Львові.

Вражаючим надбанням архітектурної та духовної спадщини є храми, собори, церкви та костели…їх  велич вражає.

Знайомлячись з містом та «намотуючи кола» його вузенькими і коротенькими вуличками, назви яких ніяк не запам’ятовуються, можна легко заблукати, та вихід є — знайти львів’янина, який точно допоможе, але з-поміж сотень туристів таке завдання здається нереальним… залишається керуватись інтуїцією.

Про місто Лева можна говорити багато та довго, але все ж краще один раз побачити .

Це місто, у якому всі проходжаються із задертою головою: туристи, вражені архітектурою, та львівяни — бо пишаються своїм краєм…Столиця української культури — особлива магічна сила, незабутня архітектура, національний колорит. Сюди  кортить повертатись знову  і знову. Львів — місто, яке не хочеться покидати…