Львів у стилі модерн: 5 незвичних будинків, які варто побачити
У міжвоєнні роки Львів став майданчиком для сміливих модерністських проєктів. Архітектори відмовились від притаманної місту пишності та почали будувати в простих, геометричних формах.
Новини.LIVE розповість про одні з найцікавіших пам’яток модернізму у Львові та оригінальні дизайнерські рішення місцевих архітекторів у 30-х роках XX століття.
Будинок на вул. Грабовського, 6-А
Триповерховий житловий будинок, розташований на розі вулиць Грабовського та Лукіяновича збудували у 1936 році. Він має наріжний фасад, який виступає вперед масивними овальними лоджіями.
Архітектори доби модерну здебільшого надихалися технічним прогресом епохи та маренням про подорожі на інші континенти. Зокрема проєкт цього будинку безпосередньо пов’язаний з тематикою морських подорожей. Сама споруда уособлює собою лайнер, а кола й овали балконних конструкцій імітують вікна кают.
Лоджії будинку нестандартно підтримуються колонами-опорами. Оздоблення балконів виконане в геометричному візерунку. Центральна частина будинку, що виходить на вулицю Грабовського, хоч і має менші балкони, але вони відповідають загальному стилю. А над самою спорудою височіє щогла-флагшток, що є доповненням до “морського” символізму.
Хоч вхід до під’їзду виглядає досить аскетично, але автори проєкту зробили його зі своєю родзинкою. Наприклад, сходи виконані в техніці тераццо й нагадують морські хвилі.
Майданчики між сходами мають на підлозі геометричний малюнок сіро-чорних відтінків, взятих в позолоту. Під’їзд освітлює вертикальне стрічкове вікно. Будинок внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Будинок Медичної палати на вул. Конопницької, 3
У міжвоєнний період у європейських країнах було модно будувати так звані клуби за професійними інтересами. Це були такі собі будинки для проведення дозвілля працівників певної конкретної сфери. До прикладу для медичних працівників.
Будівлю Медичної палати на вулиці Марії Конопницької почали будувати в 1935 році, а змогли закінчити у 1937. “Палата” слугувала як для лікарських наукових конференцій, так і для неформальних зустрічей за чашкою кави чи бокалом міцнішого напою. Також місце паломництва львівських медиків завжди мало нову фахову літературу та пресу, з якої можна було дізнатися про основні тенденції галузі.
Знавці архітектури відносять Будинок Медичної палати до однієї з найяскравіших споруд в стилі ар-деко у Львові. Її проєктом займалися відомі львівські архітектори Тадеуш Врубель і Леопольд Карасінський. Хоч на той час вулиця Конопницької була досить забудованою, але дуету проєктувальників вдалося якісно вписати будинок у вже існуючий архітектурний план.
Будинок оздобили спеціальними декоративними вставками. На них зображено емблему медицини (чаша зі змією), рослинний орнамент та відому фразу Гіппократа: “Ars longa, vita brevis, occasio praeceps, experimentum periculosum, iudicium difficile”. Що в перекладі з латинської: “Життя коротке, мистецтво вічне, випадкові обставини швидкоплинні, досвід оманний, судження важкі”.
Зараз в будинку розміщується департамент охорони здоров’я ЛОДА.
Факультет мікробіології Медуніверситету на вул. Зелена, 12
Будинок Установи соціального страхування, як тоді він називався, звели у 1937–1939 роках, за адресою вул. Зелена, 12. Цей будинок є яскравим прикладом функціоналізму.
Фасад споруди розділений на три симетричні частини. До того ж будівля має великі панорамні вікна, з яких відкривається краєвид на вулицю Зелену.
Вхід до сучасного факультету мікробіології Медуніверситету органічно переходить у великий вестибюль. З нього своєю чергою починається простора сходова клітка та розходяться коридори.
Також у 30-х тут був спроєктований ліфт. Тобто будівля проєктувалася за передовими стандартами архітектури, де більшість деталей були продумані для комфорту офісних працівників.
Будинок нотаріусів на вул. Саксаганського, 6
Проєкт цього будинку, на думку деяких сучасних архітекторів, став визначальним у розвитку функціоналістської житлової забудови. І це не дивно, адже Будинок нотаріусів споруджувався коштом найвпливовіших та найбагатших адвокатів міста. А з такими людьми жарти чи неякісне виконання роботи могло закінчитись погано. Особливо в суді. Саме через дотації від львівської нотаріальної палати будівля й отримала свою назву.
Проєкт передбачав, що на нижній половині будинку розміщуватимуться адвокатські контори чи інші офісні приміщення. А на верхніх поверхах мали розташовуватись звичайні приватні квартири.
Пропри наполовину офісне призначення, фасад Будинку нотаріусів мав унікальну хвилясту форму.
Загалом будівля виглядала неймовірно сучасною. Футуристичний ліфт, склоблочне оздоблення сходових кліток, інтер’єр з елементами нікельованої сталі та шляхетного дерева – все це підкреслювало дорогу вартість передового архітектурного проєкту.
До того ж в будинку було розроблено декілька систем для відкривання вікон та оснащено прогресивну систему вентиляції.
Звісно ж Будинок нотаріусів, у який вклали величезні кошти, не міг залишитись без технічних новинок. Офісні приміщення та квартири отримали на той час найсучаснішу систему опалення, яка давала змогу регулювати температуру батарей. Для цього все обладнання виготовлялося під замовлення в Німеччині.
Житловий комплекс “Власна стріха” на вул. Енергетична
Не багато хто знає, що на Персенківці збудований цілий житловий комплекс у модерному стилі. Він має назву “Власна стріха”. 9 незвичних будинків з унікальними чотирисхильними дахами збудували всього за рік у період із 1928 по 1929 роки. Проєктом забудови займався відомий на той час архітектор Вацлав Новаковський із Кракова, який закінчував місцеву Політехніку.
Одними з основних особливостей будинків було розділення об’єму споруди на декілька частин та оздоба фасадів трикутними фігурами. Гострі елементи декору розміщувались, як на брамах, так і на балконах чи вікнах.
Знавці стверджують, що присутність таких елементів суто львівською інтерпретацією архітектурних форм ар-деко – кришталковим стилем. У подібній манері виконані й вікна будівлі. Всі вони мають видовжені геометричні форми та сегментовані шиби.
Тогочасна архітектура модернізму цілком ішла в ногу з сучасними екотенденціями. Зокрема проєктувальники надавали важливого значення чистому повітрю та озелененню території. Тому кожен будинок мав на своїй території невеликий садок або зелену зону перед помешканням.
