Львівський музей створить онлайн-платформу, де розповість історії тих, хто втратив дитинство через повоєнні репресії
ЛЮДИ
Наукові співробітники документують спогади у час пандемії і в онлайн-форматі
На знимці – оповідачка Надія Слєсарєва під час запису інтерв`ю. Фото – Територія Терору
З квітня львівський Меморіальний Музей тоталітарних режимів «Територія Терору» спільно з чеською громадською організацією Post Bellum розпочав проєкт «Втрачене дитинство». Його підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.
Команда оприлюднить історії людей, які дітьми стали свідками й жертвами насильства та репресій. Головним напрацюванням стане онлайн-платформа «Втрачене дитинство», де візуалізують 30 усноісторичних інтерв’ю, а також супровідні матеріали: фото та документи, лекції від дослідників і дослідниць, мистецькі рефлексії про цю травматичну пам’ять. Так, попри пандемію коронавірусу, усі зможуть ознайомитися зі щемливими історіями.
У цьому проєкті ми спробуємо представити дитячий досвід радянського насильства. У повоєнний період комуністичний режим використовував примусові виселення цивільного населення як одне зі знарядь антиповстанської боротьби. Сім’ї членів підпілля та їх симпатиків, зокрема діти, ставали заручниками радянського режиму і за принципом колективної відповідальності піддавалися репресіям. Після жінок діти становили другу найбільшу категорію депортованих із Західної України у 1944-1952 роках. Їхній досвід відмінний від досвіду дорослих і слабо представлений у наукових дослідження та ширшому дискурсі про комуністичні репресії. Ми спробуємо поставити дитину в центрі нашої розповіді та поглянути на те, як тоталітарний режим позбавив десятки тисяч дітлахів із Західної України їхнього «щасливого радянського дитинства, – розповідає старший науковий співробітник Музею Олександр Пагіря.
На знимці – оповідачка Надія Слєсарєва під час запису інтерв`ю. Фото – Територія Терору
Проєкт триватиме впродовж року. Основою для опрацювання стане усноісторичний проєкт #непочуті Музею «Територія Терору» та усноісторичні ініціативи ГО Post Bellum. Запишуть також 10 нових інтерв’ю.
Разом із учителями та учнями ми будемо записувати нові інтерв’ю з літніми людьми, які пригадуватимуть себе у часі дитинства, розказуватимуть момент зустрічі з іншими та чужими, згадають, як вони проводили дозвілля та вчились на спецпоселеннях після довгої подорожі…на Сибір. Метод усної історії допомагає учням по-іншому подивитись на складну травматичну історію та розвиває у них почуття емпатії, – ділиться дослідниця студій пам’яті та координаторка проєкту «Втрачене дитинство» Христина Рутар.
На знимці – оповідач Михайло Бачинський під час запису інтерв’ю. Фото – Територія Терору
Директорка музею «Територія Терору» Ольга Гончар пояснює: формат проєкту – це відповідь на нові умови пандемії COVID-19.
Є багато музеїв, установ культури, яким довелося призупинити роботу, адже вони повністю залежать від відвідувачів їхніх приміщень. Ми ж продовжуємо наукову роботу та комунікацію зі зацікавленими у безпечному онлайн-форматі. Науковці та експерти працюють завдяки інструментам ZOOM та Google-конференції, обмін фото та документами, написання і вичитка текстів тощо, деякі інтерв’ю із оповідачами пишуться через Skype. Результати нашої роботи також вдасться оприлюднити у віртуальному режимі. Згодом напрацювання використають для розвитку нашої філії – Музею малолітніх політичних в’язнів і репресованих, – додає Ольга Гончар.
Для команди основним мотто цього проєкту стали слова оповідачки #непочутих Лесі Крип’якевич, яку депортували зі сім’єю у 5-річному віці:
І тому оцей страх, ота травма, оті стреси, які зазнавали ми діти, вони лягали на наше життя і фактично позбавляли нас дитинства. Тому що батька забрала і всі роки забав, які ми мали з батьками, не існували.
На знимці – оповідачка Леся Крип’якевич під час запису інтерв’ю. Фото – Територія Терору
До слова, наукові співробітники документують спогади у час пандемії і в онлайн-форматі. Тож якщо ви або ваші близькі дітьми пережили репресії 1940-1950-х років і готові оповісти про пережите, у музеї просять зголошуватись за номером телефону +380 93 08 36 755, писати на пошту territoryterror@gmail.com, чи у соціальних мережах.
Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.
