Меморіальний простір львівських синагог: питання і відповіді
У Львові триває втілення комеморативного проекту «Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина і відповідальність», у ході якого міська влада у співпраці з партнерськими організаціями облаштовує меморіальний громадський простір на території єврейського кварталу, частину якого було знищено під час Другої світової війни та Голокосту.
Уже зараз можна побачити, наскільки докорінно змінилася та ділянка єврейського кварталу середмістя, яка довгий час перебувала у занедбаному стані. Місце, де до 1942 року діяли дві синагоги і єврейський Будинок Навчання, починає розповідати свою історію по-новому. Це викликає жвавий інтерес не лише у туристів, які традиційно відвідують єврейський квартал як must-see львівського середмістя, але й у львів’ян.
Уже завершилась консервація вцілілих залишків синагоги «Золота Роза», а на її території влаштували ефективну дренажну систему, яка забезпечить якісний відвід дощової води. Крім цього, завершено роботи на ділянці Бейт Гамідрашу (єврейського Будинку Навчання). Автентичний фундамент споруди, яка стояла тут до 1940-их років, очищено від бетону, який був залитий за радянських часів. Облаштовано прокладку з геотекстилю, яка зберігає автентичний фундамент, а на поверхні – встановлено спеціально виготовлені блоки з білого каменю (Venetian Terazzo), які відтворюють контури споруди. Також інстальовано меморіальні стелли «Увіковічнення» з цитатами з історичних текстів, написаних єврейськими мешканцями Львова.
Протягом року тривала міжнародна кампанія зі збору коштів, адже на час початку робіт дефіцит бюджету складав майже 70 000 євро. Завдяки підтримці людей та організацій з усього світу вдалося зібрати необхідні кошти, і навіть більше – суми пожертв вистачає для того, аби у 2017-му році розпочати роботи над проектом для місця Великої міської синагоги.
Відкриття готової частини меморіального простору відбудеться 4 вересня 2016 року у рамках Європейських днів єврейської культури.
Аби унеможливити перекручування фактів та поширення недостовірної інформації стосовно «Простору Синагог», команда проекту разом з ZAXID.NET підготувала відповіді на запитання мешканців міста, які виникають найчастіше.
Правда, що вхід на територію «Простору Синагог» буде закритий для звичайних людей?
Ні, це не так. Такі побоювання могли виникнути через неправильно інтерпретовану інформацію про те, що вхід буде закрито на територію самої синагоги «Золота Роза». Справді, доступ туди буде обмеженим.
Як добре знають самі львів’яни, в останні роки ділянку, відгороджену парканом, вподобали місцеві споживачі алкоголю та ін’єкційних наркотиків. Крім цього, вцілілі стіни синагоги нищилися образливими написами, малюнками, у тому числі – нацистською символікою.
Вигляд на територію подвір’я синагоги до початку робіт
Тож аби вберегти законсервовані залишки від подального руйнування та вандалізму, було прийняте рішення про те, що оглянути синагогу можна буде зі спеціально збудованої дерев’яної тераси, яку розташують на тому місці, де раніше була так звана «жіноча галерея» синагоги. До слова, пологий нахил тераси зробить огляд синагоги можливим для людей на візках.
Доступ до інших частин проекту (Бейт Гамідраш, меморіальна інсталяція «Увіковічнення», Велика міська синагога) буде вільним для усіх охочих.
Чи справді маркування території єврейського Будинку Навчання – це банальне заливання бетоном автентичного фундаменту?
Ні, це не так. Відповідно до вимог організації ICOMOS, будь-який проект, що втілюється у межах заповідної зони UNESCO, має бути зворотним, тобто таким, який легко демонтується у разі реконструкції. Маркування фундаменту Бейт Гамідрашу відбулося у кілька етапів:
здійснено археологічний нагляд;
автентичний фундамент обережно очищено від бетону, яким його залили ще у радянські часи;
встановлено спеціальну прокладку з геотекстилю, яка розмежовує автентичний фундамент і конструкцію маркування;
створено цементний каркас, на якому встановлено спеціально виготовлені блоки з білого каменю Venetian Terazzo, виготовлені за спеціальним замовленням недалеко від Львова;
ділянки землі засіяно травою, там уже висаджено три дерева.
Залишки синагоги законсервували. Якщо єврейська громада матиме можливість і бажання – синагогу можна буде відбудувати
Невже після консервації залишків синагоги «Золота Роза» її заборонять відбудовувати?
Це також некоректна інформація. Справді, проект «Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина і відповідальність» упорядковує ту ділянку єврейського кварталу, частина якої була занедбаною дуже довгий час, а на іншій частині – розташовувалися літні тераси сусідніх ресторанів. Від осені 2016 року цей простір стане громадським.
Проект жодним чином не перешкоджає і не забирає можливість відбудувати синагогу «Золота Роза». Cлід ще раз наголосити, що коли в окремих громадських активістів або представників єврейської громади Львова виникне бажання та з’явиться можливість (логістична та фінансова) відбудувати синагогу «Золота Роза» або Бейт Гамідраш, це буде можливо. Демонтаж елементів проекту займе кілька днів.
Міжнародний конкурс, у ході якого було знайдено автора «Простору Сингог» Франца Решке, проводився відповідно до вимог UNESCO. Відповідно до вимог ICOMOS i UNESCO, усі елементи «Простору Синагог» легко демонтуються у разі необхідності. Якщо Ви потрапите на цю територію, то побачите, що ландшафтні зміни – інклюзивні і обережні.
Ландшафтні зміни, запропоновані берлінським архітектором Францом Решке, здійснюються для того, аби відкрити цей простір для широкого кола відвідувачів. Відкриття «Простору Синагог» має меморіальну та просвітницьку функцію. Зокрема, на меморіальній інсталяції «Увіковічнення», яку розташують між «Золотою Розою» та Будинком Навчання, буде наведено цитати тих представників львівського єврейства, які пам’ятають єврейський квартал у його автентичному стані. Це дуже емоційні та зворушливі спогади непересічних євреїв, серед яких рабини, письменники, філософи, актори, журналісти, науковці і звичайні мешканці Львова.
Чи правда, що «Простір Синагог» буде відкритим для комерційної діяльності – літніх майданчиків, малих архітектурних форм тощо?
Це також хибне побоювання. Проект «Простір Синагог» передбачає повний демонтаж літніх майданчиків, які розташовано сьогодні на тій ділянці, де до 1942 року стояли сакральні для єврейської спільноти споруди – синагога «Золота Роза», Бейт Гамідраш та Велика міська синагога. У ході реалізації першої частини проекту уже демонтовано терасу кав’ярні «Під Золотою Розою», яка розташована поруч. У 2017-му році, коли розпочнеться другий етап проекту (Велика міська синагога), буде демонтовано літні майданчики тамтешніх закладів.
В результаті робіт колишній захаращений двір перетворили на новий відкритий громадський простір
Важливо наголосити також на тому, що у різних львівських середовищах ведуться активні дискусії про те, як переконати власника кав’ярні «Під Золотою Розою» змінити формат закладу. Адже наразі ця ресторація використовує грубі стереотипи щодо єврейського побуту.
Чи правда, що консервація залишків синагоги «Золота Роза» призведе до накопичення води всередині синагоги?
Ні, це неправдива інформація. Під час консервації, яку було здійснено за радянських часів, «підлогу» синагоги вкрили асфальтом. Власне, це й сприяло накопиченню опадів. Відтак під час консерваційних робіт було прийнято рішення про те, що нову «підлогу» синагоги виготовлять із гравію різної фактури: перший шар – з грубого гравію, далі – середній розмір, і на поверхні – дрібні камінці. Це дозволяє і ефективно відводити воду, і зберегти підлогу рівною. Крім гравію, облаштовано додаткову дренажну систему.
Під час засипання гравієм було врятовано частини біми (спеціального постаменту, на якому рабини читають тору), які були закатані під асфальт.
Важливо наголосити, що вцілілі стіни синагоги, які протягом десятиліть не були прикриті, сьогодні захищені кам’яними плитами. Нахил плит досередини будівлі передбачено проектом для того, щоб частина опадів стікала у спеціальну дренажну систему і виводилася за межі. Хоча усі роботи завершено на місці синагоги, через неправомірні відмови голови та представників Єврейської релігійної громади «Турей Загав» («Золота Роза») впустити працівників комунальних служб у подвір’я поруч, яке не є приватною власністю, заміна труб за стінами синагоги відкладається. Спроби продовжуються і за допомогою правоохоронних органів необхідні роботи будуть завершені до зимового сезону.
Таке рішення уже витримало випробовування першим зимовим періодом і допомагає не лише вирішити питання накопичення води, але й вказує на втрачену автентичну підлогу та показує збережені частини внутрішньої структури синагоги.
Чому втіленням проекту займається Львівська міська рада, а не хтось із єврейської спільноти міста?
Зверніть увагу на повну назву проекту. Слова «єврейська історія, спільна спадщина і відповідальність» провокують нас на думку про те, що ніколи не існувало окремого «українського Львова», «польського Львова» або «єврейського Львова». Місто завжди було і є складним організмом, у якому перепліталися і взаємодіяли різні ідентичності, різні спільноти, різні культури. Тож сучасним мешканцям Львова варто зрозуміти, що історія будь-якої спільноти міста – це спільна історія усіх. Спадщина будь-якої спільноти міста – це спільна спадщина усіх. І усі несуть за її збереження спільну відповідальність.
Не існує універсального рецепту зі збереження пам’яті та пам’яток. Довкола теми львівських синагог вирує чимало різних думок; цікавих, якщо їх просто висловлювати. Але мова заходить про реальне втілення проекту – це зовсім інша процедура, яка включає роботу з організації великої кількості людей, роз’яснення, документацію, дослідження, археологію, сам проект тощо. На початку проекту партнерським вкладом міста була організаційна робота, згодом вдалося залучили кошти міського бюджету. Адже всі ці три локації є у власності та у відповідальності міста.
До міськвиконкому та заступників міського голови з гуманітарних питань регулярно адресуються запити, коментарі, скарги, які стосуються різних питань щодо культурно спадщини. Чимало запитів з різних інституцій, не лише львівських, надходило з питання збереження єврейської спадщини Львова, зокрема – синагоги «Золота роза». Місто в особі заступника міського голови Василя Косіва зреагувало на цю проблему.
Під час першої ініціативній зустрічі команди проекту «Простір синагог» з представниками Львівської міської ради мова йшла лише про площу біля «Золотої Рози». Потім з’явилась ідея охопити три місця, пов’язаних з єврейською історією Львова: окрім території біля «Золотої Рози» це також частина Краківського базару, де був розташований старий єврейський цвинтар, і Янівський концтабір. Хоча робота у цих двох локаціях – це питання довгострокової перспективи, у міській раді визнають, що робота із місцями пам’яті потрібна. І вона є в інтересах міської влади.
У багатьох європейських містах комеморативні проекти, пов’язані із єврейською історією та трагедією Голокосту, втілюються власне місцевими органами влади. Це не лише відповідальність, але й потужний меседж усьому суспільству. На жаль, до сьогодні в Україні єврейською спадщиною займалися виключно єврейські організації. Відтак Львів стає першим містом в Україні (і одним з дуже небагатьох на пострадянському просторі), де вшануванням жертв Голокосту почала опікуватися офіційна місцева влада. Це прецедент, який, сподіваємося, стане прикладом для інших українських міст.
Чи означає це, що єврейські організації не підтримують проект?
Кожен важливий крок проекту супроводжувався презентаціями для єврейських організацій, як керівників, так і членів і просто зацікавленої публіки. Коментарі та зауваження опрацьовувалися і враховувалися у подальших опрацюваннях. У процесі реалізації цієї ініціативи відбувалася постійна комунікація з єврейськими організаціями у Львові, а також організаціями, які об’єднують нащадків львів’ян-євреїв, які мешкали до війни, Голокосту, а також тих, які народилися у Львові, але зараз мешкають у інших країнах, насамперед Ізраїлю та США.
Існують різні погляди і партнери проекту їх поважають. Критичні коментарі були максимально враховані, оскільки опрацьовування концепції проекту до етапу проектних документацій зайняло майже 4 роки. Відомим є негативне ставлення до проекту зі сторони таких організацій як Об’єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу (представництва у Львові) та Єврейської релігійної громади «Турей Загав» («Золота Роза»), а саме їх голови та представника п. Мейлаха Шейхета. Водночас, варто звернути увагу, що п. Шейхет запрошувався на обговорення і проект Простір Синагог враховує як проект «Регенерації історичного єврейського кварталу», розроблений на замовлення організацій, які він очолює та представляє, та не суперечить ідеям відбудови синагоги «Золота Роза» у майбутньому. Також за багато років існування представництва Комітету та діяльності п. Шейхета у офісі, який знаходиться поруч з місцем синагоги «Золота Роза», вцілілі залишки останньої щороку більше руйнувалися і були доведені до критичного стану, а місце Бейт Гамідрашу залишалося неознакованим та порослим бур’янами.
Раніше залишками синагоги опікувалась організація «Турей Загав»
Реалізація проекту неодноразово підтримувалася відкритими листами на підтримку, в тому від таких організацій як Хесед-Ар’є, Бней Бріт, Гілель та релігійна община Тейва, а також Асоціацією нащадків та колишніх мешканців Львова у Ізраїлі, Асоціації вшанування місць єврейської історії Львова у Ізраїлі та генеалогічною організацією Гешер Галіція у США. Численні листи та фінансова підтримка проекту надавалися індивідуально людьми, чиї предки мешкали у Львові до Другої світової війни. Також реалізацію проекту підтримав Світовий Фонд Пам’яток (World Monuments Fund), який реалізував та підтримував багато проектів зі збереження єврейської спадщини у світі.
Про що говорять цитати меморіальної інсталяції «Увіковічнення»?
Меморіал «Увіковічнення» розташований між синагогою «Золота Роза» та Бейт Гамідрашем, на місці колишнього внутрішнього двору. Він складається із 39 стел різної фактури, з яких 21 стела містить цитати зі спогадів, щоденників, книг рабинів, мислителів, істориків, письменників і мешканців міста, пов’язаних з єврейським життям міста.
Самі цитати поділено на три групи: довоєнне життя, Голокост та життя після. Тому безпідставним є твердження, що це виключно меморіал Голокосту. Серед авторів – відомі та звичайні люди, чоловіки й жінки, дорослі й діти. Згадка про них у таких місцях вшанування пам’яті міста запрошує львів’ян та гостей глянути на минуле крізь призму індивідуальних переживань та історій.
Одним з завдань є налагодження діалогу з минулим та рефлексії над сучасними викликами. Тексти були запропоновані дослідниками єврейської історії з різних країн, а вибір цитат було зроблено з представниками єврейських організацій у Львові. На основі цих текстів буде розроблено матеріали та програми для викладачів шкіл та гідів.
Наступного року мають початись роботи на площі Арсенальній – де зараз розташовані літні майданчики ресторанів
А про безпеку та загрозу вандалізму подумали?
Простір Синагог є меморіальним та публічним простором і відповідні заходи безпеки є важливими питаннями для реалізації і подальшого функціонування. Це включає чотири основні аспекти.
По-перше, світло. Уся територія буде підсвічена теплим світлом і створить не лише атмосферу на місці, але й дозволить краще його оглядати.
По-друге, відеоспостереження. П’ять камер буде розміщено навколо місця Простору Синагог і увесь громадський простір буде фіксуватися на камери та виводитися на пульт спостереження, в рамках програми «Безпечне місто».
Меморіальний проект “Простір Синагог” стає новою важливою локацією міста
По-третє, місце Простору Синагог буде включено у регулярні маршрути муніципальної дружини. Це дозволить швидко реагувати на можливі прояви вандалізму чи хуліганства.
І насамкінець, догляд та піклування про місце комунальними службами, підтримка його у належному стані. Таким чином, спільним завданням є творення відкритого, але безпечного простору у місті.
