Нове віконце до Європи

Було заплановано, що вартість квитка із Києва до Перемишля становитиме 406 гривень / фото УНІАН

Керівник відомства Войцех Бальчун, відправляючи потяг зі Львова, назвав це «важливим днем для України», який демонструє реформи на залізниці, голова  парламентського комітету з питань транспорту  Ярослав Дубневич заявив, що «перший український «Інтерсіті» відкрив шлях до Європи», а губернатор області Олег Синютка висловив впевненість, що такі проекти перетворять Львівщину «у великий пасажирський і транспортний хаб».

Натомість, перші пасажири між собою жваво обговорювали не стільки перспективи швидкісного залізничного сполучення між двома державами, як наболілі для пересічних українців, які перетинають українсько-польський кордон, питання: «тарифи» і «час».

Перед запуском нового маршруту було заплановано, що дістатися пасажирським потягом з Києва до Перемишля можна буде заплативши за квиток від 406 гривень і витративши на дорогу біля 8 годин. Зі Львова –  від 172 гривень за три години перебування у дорозі. Вартість квитка буде коливатись в залежності від курсу євро на момент придбання.

Альтернатива – поїхати автобусом: квиток зі столиці Галичини до Перемишля коштує від 218 до 280 гривень. Тривалість подорожі автобусом від трьох до чотирьох годин – плюс додатковий час у черзі на кордоні (від години до трьох). Найбільшими «щасливчиками» є подорожуючі власним авто. Тут і затрати на пальне чималі, і кількагодинне випробування на витривалість: на морозі чи в спеку «рекордсмени» можуть простояти навіть до  дев‘яти годин.

Отож, з квитками ІІ класу вартістю 172 гривні сідаю в поїзд і вирушаю в дорогу, яка, за графіком, має тривати 2 години 08 хвилин до Перемишля, і, зворотно, лише 1 годину 51 хвилину.

Комфортабельні 9 вагонів обслуговують чотири стюарти. Вони – взірець привітності і кожен володіє якоюсь іноземною мовою, а також базовими знаннями польської. Старший стюарт Альона Козакова розповіла, що всі вони проходили спеціальний відбір і навчання для обслуговування рейсу міжнародного сполучення.

9 вагонів обслуговують чотири стюарти / фото УНІАН

У вагонах тепло, пасажирів трьома мовами (українською, польською та англійською) через радіозв’язок інформують про  зупинки та підготовку до проходження прикордонного і митного контролю.

На львівському вокзалі до вагонів заходять українські митники і прикордонники. Поїзд рушає і вже під час руху у пасажирів між станціями «Львів» і «Мостиська 2» перевіряють документи та багаж. Кінологи з двома російськими спанієлями Лікою та Рікою, натренованими на пошук вибухівки та наркотиків, «прогулюються»  вагонами. Паспортний контроль, який відбувається під час руху поїзда, значно пришвидшує час перетину кордону. У моєму вагоні перевірка пасажирів зайняла не більше 15 хвилин. І все.

Цікавлюся у керівника Західного регіонального управління Держприкордонслужби Ярослава Краснопортко, що очікує пасажира у разі, якщо виникнуть питання щодо його документів чи багажу. Відповідає, що «висаджуватимуть, у разі гострої необхідності, на станції «Мостиська 2».  

Контроль пройшли, у всіх все гаразд. Милуюся краєвидами, адже обіцяного Wi-Fi на цьому відрізку шляху наразі немає. Дізнатися у стюартів, чому, так і не вдалося, – вони посилалися на якісь тимчасові технічні проблеми. З Києва до Львова Wi-Fi є, а вже зі Львова до Перемишля немає.

З‘ясувалася ще одна «приємність»: пасажири з Києва до Львова можуть придбати каву і «до кави» у кафе, яке знаходиться в третьому вагоні потягу. А коли поїзд рушає зі Львова. кафе зачиняється до кінцевої станції. Прямуючи з  Перемишля до Львова перекусити також не вдасться, адже кафе відновить роботу після того, як поїзд рушить зі станції «Львів».

Читайте такожШвидкісний поїзд з Києва до Польщі вирушив у перший рейс: у Львові урочисто відкрили новий маршрут (фото)

Звідки така «дискримінація», дізнаюся від бармена кафе Дмитра Данілейка. Каже, що  в ТОВ «Вог рітейл», яке забезпечує харчування в поїздах «Інтерсіті+», немає угоди між українською і польською сторонами, яка дозволяє здійснювати торгівлю. Це, за його словами, пов’язано з певними умовами розрахунків у гривні і валюті та сплатою податків. Поїзди міжнародного сполучення «Укрзалізниці», які обслуговуються підрозділами свого відомства, харчувати пасажирів можуть, а вони – ні. Навіть пляшку мінеральної води продати не мають права.

Поцікавилася, що  там і почім в меню. Є з чого вибрати: від пива «Чернігівське» 25 грн за пляшку 0,5, до салатів і сандвічів за ціною 57 та 47 грн, відповідно. Кава «еспресо» 90 мл 22 грн, а плитка шоколаду «Корона» – 59 грн. Є також  сніданки, перші страви, десерти. Але, як вже зрозуміло, цим всім можна насолоджуватися лише на відрізку шляху з Києва до Львова і зі Львова до Києва. 

Випила в кафе води з кулера, яку люб‘язно запропонував бармен, і повернулася до свого вагона. Саме вчасно, адже голос з динаміка попередив, що слід підготуватися до проходження митно-прикордонного контролю. Ми вже в пункті пропуску «Медика» у Польщі. Тут стоянка 30 хв.

Польські митники і прикордонники також досить швидко зробили свою роботу, щоправда, на якийсь час «завис» пристрій, який зчитує відбитки пальців і одному з пасажирів довелося спілкуватися з прикордонником хвилин 20, доки пристрій «дав добро». Але незручностей це не викликало, адже перевірка  проводилася під час руху поїзда. Після того, як службовий пес, який мав ошийник з написом «Straży Granicznej» (прикордонник) «проінспектував»  пасажирів, всі знову зайнялися своїми справами.

Не зогледілися, як оголосили прибуття на кінцеву станцію. На пероні у Перемишлі перший рейс українського «Інтерсіті» зустрів Санта Клаус, який пригощав усіх цукерками.

Зустрічала перших пасажирів поїзда і польська делегація на чолі з головою Комісії інфраструктури Сейму Республіки Польща Богданом Жоньца, який  запевнив, що Польща «має амбітні плани розбудови сполучення між Києвом і Польщею». При цьому він заявив, що вбачає значні перспективи туристичних потоків саме з Перемишля до Львова, з урахуванням, що поїздами «Інтерсіті» можна буде дістатися до Львова, не затрачаючи великі кошти та без багатогодинних черг у пунктах пропуску.

Український колега Богдана Жоньца, голова Комітету з питань транспорту Верховної Ради України Ярослав Дубневич, у свою чергу, запевнив польську сторону, що якщо буде популярність і попит, то буде розглядатися питання додати ще один “Інтерсіті+” з Києва до польського Перемишля, щоб «туризм був комфортним».

Минула година і поїзд вирушає у зворотну путь.

Цікавлюся у пасажирів, чому обрали маршрут «Інтерсіті». Подружжя Михайло та Марія Закопець – студенти, навчаються у Варшавському університеті музики імені Фредеріка Шопена. Кажуть, що влаштовує ціна – майже 14 злотих коштує квиток ІІ класу за поїздку «як білі люди». «Швидкісний поїзд за такою ціною – це дуже зручно. Не вимотуєшся у кількагодинних чергах, хочемо приїхати на Різдвяні свята додому, як білі люди!», – заявив Михайло, зазначивши, що влаштовує і графік, адже є можливість доїхати до Перемишля з Варшави чи Кракова і пересісти на «Інтерсіті».

96 пасажирів першого рейсу вирушають з Польщі до України. 95 квитків взяли до Львова, лише 1 квиток придбали до Києва. Щоправда, після прибуття у Львів «Інтерсіті» не поїхав порожнім – всі квитки зі Львова до Києва розкупили.

Львів, після теплого вагона, зустрів морозцем і звичною вокзальною метушнею. Подорож до сусідньої країни зайняла лише кілька годин, без втоми і  негативних емоцій. Пригадалося, що у вересні. подорожуючи до польського Жешува автобусом приватного перевізника, довелося шість годин відстояти у черзі до кордону з Польщею і стільки ж – у зворотному напрямку.  

Ситуація на західному кордоні України – давня проблема. Той, хто регулярно подорожує до Польщі, знає, про що йдеться. Подекуди черга з автомобілів, яка псує нерви українцям і шокує європейців – це лише півбіди. Справжня біда в тому, що страх перед перетином кордону створює непробивну стіну між країнами.

Пересічний поляк, німець, француз чи італієць десять разів подумають, чи треба стояти шість годин у черзі. Страшні історії про кордон Україна–ЄС давно гуляють світом, явно не сприяючи іміджу України. Мені здалося, що «Інтерсіті», який з‘єднав Київ і Перемишль, став першим кроком до вирішення цієї проблеми спільними зусиллями двох країн. Давайте спробуємо продовжити рухатися вперед, цивілізованим шляхом

Ксенія Нестеренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter