У Львові представили виставку до 120-річчя Павла Ковжуна

logo


Живопис та графіку видатного мистця, критика, публіциста та арт-менеджера, героя українських національно-визвольних змагань демонструють у Національному музеї ім. Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20).

«Мистецький світ Павла Ковжуна різноманітний і багатий у своїх творчих виразах, – читаємо в анонсі виставки. – Він був непересічною особистістю, впливовим громадським діячем, багатогранно обдарованим митцем. Його незламна воля, товариська вдача, невгамовний ентузіазм приваблювали сучасників, ставлячи вчорашнього емігранта зі Східної України в центр мистецького, суспільного, врешті – богемного життя міжвоєнного Львова».

На виставці представлені твори з фондів НМЛ ім. А. Шептицького, також – Національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького, Історичного музею, Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, Національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника та приватних колекцій.

Павло Ковжун (3.10.1896 – 15.05.1939) – графік, маляр і мистецтвознавець. Спершу – представник футуризму, згодом – конструктивізму з використанням елементів українського бароко.

Віддавав перевагу книжковій графіці, створюючи обкладинки, екслібриси, видавничі знаки, плакати, карикатури…

Співавтор церковних поліхромій в українському візантійському стилі. 

Автор статей на мистецькі теми й про діячів культури.

Учасник багатьох виставок. Редактор журналів «Митуса» та «Мистецтво»…

До слова: нещодавно газета «День» опублікувала ґрунтовну статтю історика мистецтва Романа Яціва «Одушевлені заповіти Павла Ковжуна»  (№195-196, (2016) від 26 жовтня 2016 року), у якій, зокрема, ідеться: «Саме завдячуючи Павлові Ковжуну, в 1930-ті роки модерна українська графіка тріумфально завоювала симпатії глядачів у великих європейських містах – Празі, Берліні, Римі. Саме завдяки великому міжнародному авторитету Ковжуна, репродукції української графіки потрапляли на шпальти найбільш престижних фахових органів – польського журналу «Grafika», чехословацького журналу «Hollar», німецького місячника «Gebrauchsgraphik». На сьогодні його графічні перлини захоплюють дослідників високим авторським стилем, в якому зустрілися новітні явища мистецтва та відлуння національної необарокової традиції. Смерть 15 травня 1939 року зупинила яскраву творчу ходу Павла Максимовича Ковжуна на 43-му році життя від звичайного запалення легенів, насправді ж – від фізичного виснаження на усіх напрямних своєї творчої і суспільно-культурної діяльності. Залишив по собі великий приклад Українця і Європейця. А ще – всесильний Вогонь і Пристрасність. Його зусилля були спрямовані на далекі перспективи української національної культури, тому в залишених ним малярських творах і текстах є адресність до нових поколінь Українства».

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Павла ПАЛАМАРЧУКА