Опустелювання і затоплення: Львівський науковець розповів, якими будуть наслідки зміни клімату
Упродовж майже двох тижнів у Марракеші (Марокко) проходила одна з основних кліматичних подій — до неї були залучені всі країни світу. Йдеться про Конференцію ООН, в якій взяло участь близько 15 тисяч представників. Вони обговорювали одне питання: безпрецедентні зміни клімату, пише газета Експрес.
Про рівень небезпеки та можливі шляхи подолання проблеми говоримо з Андрієм Желєзним, експертом з питань зміни клімату Національного екологічного центру України, а також Павлом Шуберем, кандидатом географiчних наук, доцентом кафедри фiзичної географiї ЛНУ iменi Iвана Франка.
— Чому така увага була прикута до цієї зустрічі?
А. Желєзний: — Торік у Парижі прийнято першу глобальну міжнародну угоду, що залучила всі країни світу в боротьбі з глобальним потеплінням. А в Марокко провели першу конференцію (після зустрічі у Франції), основною метою якої було розробка стратегії.
Важливі в цьому процесі два аспекти. Один із них — позитивний, адже останнім часом приріст парникових газів на планеті істотно знизився й становить всього 0,2 — 0,5% за рік. Але, згідно з математичною кліматичною моделлю, людство рухається до підвищення світової температури аж на три градуси. Тоді як у Парижі було затверджено орієнтир — не більше як два градуси. Отож нам потрібно посилити свої зусилля.
П. Шубер: — Загалом мова про потребу заміни технологій, впровадження альтернативних джерел енергії. Мета одна: зменшити кількість викидів газів у атмосферу.
— Відомо, що є країни, які відмовляються дотримуватись таких заходів. Не зрозуміло лише чому…
— Тому що всі вони перебувають на різній стадії розвитку. Для прикладу, Сполучені Штати можуть впроваджувати новітні технології. Здавалося б, саме ця країна має насамперед ратифікувати такі зобов’язання, однак Дональд Трамп ще у передвиборній кампанії заявив, що не підтримує цього. Новообраний президент зацікавлений у розробці родовищ сланцевої нафти й газу, що розходиться з вимогами скорочення викидів у атмосферу.
Є й інші приклади — такі, як Індія, де відбувається приріст виробництва через освоєння старих (!) технологій, про нові немає мови. З цієї ж причини деякі держави опираються. В Україні почали застосовувати альтернативні джерела енергії, однак для збільшення потужностей цього процесу держава потребує іноземного капіталу із залученням нових технологій. Найбільш виважено до нових екологічних норм ставляться європейські країни.
От і виходить, що одні готові до змін, а інші гальмують цей рух.
— А чи справді можна вплинути на процес підвищення світової температури?
— Йдеться про доволі тривалий процес. Ми можемо домогтися бажаного, але тільки якщо всі усвідомимо, що Земля — наш дім. Час відмовитись від споживацього ставлення до планети, треба змінювати свої “апетити”, й запроваджувати збалансований енергоощадний ритм життя. У цьому процесі має бути задіяно кожного жителя планети.
Звісно, для цього досить бодай вимикати жарівку в кімнаті, якщо там нікого немає. На першому місці має бути енергоощадність, з цієї причини потрібно утеплювати будинки, аби зберігати тепло, а не втрачати.
У розвинених країнах уже взялись за переробку автомобілів на гібридні чи електромашини, залучаючи спеціальні технології. Кожен має зрозуміти, що відповідальність — на нас усіх, треба робити те, що нам під силу. І це неодмінно спрацює.
Лариса ПЕЦУХ
