Портрети гуцулів презентують двоє львівських художників Ігор Гапон та Орест Косар
Люди гір мають особливі вольові обличчя, бо гуцули селилися, здебільшого, на височинах і, щоб вижити, мусили виховати у собі наполегливість і витривалість. Це й привабило львівських митців.
Львівський художник Ігор Гапон більше десятка років їздить у Криворівню, малює пейзажі і портрети гуцулів.
«Вони дуже такі природні, настільки відчутно, що вони живуть в гармонії з природою. Я їх малюю і одночасно спілкуюся з ними, вони мені щось цікаве розказують і мені дуже подобається їх малювати», ‒ розповідає Ігор Гапон.
Художник намалював портрет і свого побратима, Миколи Дзюрака, багаторічного директора музею Франка у Криворівні, його уже нема з нами.
«Надзвичайно гарний був цікавий чоловік, мій давній друг. Я дуже часто до нього приїжджав, зупинявся в нього і якось в один час попросив його: Микола, попозуй мені», ‒ згадує Ігор Гапон.
А згодом Ігор Гапон повіз до своїх Карпат колегу Ореста Косара, відтоді і він захопився Гуцульщиною.
«Мені пощастило чисто випадково побачити справжнє гуцульське весілля, коли не тільки молоді, а й всі гості в отих гуцульських строях, це величезне враження на мене справило», ‒ зізнається художник Орест Косар.
Тоді й виникла думка створити такий цикл робіт. Обоє художників Ігор Гапон і Орест Косар малювали портрети гуцулки Одосії, жінки, яка стала символом Криворівні. Вона відсиділа 25 років у Сибіру.
«Розказували мені люди, що енкаведисти ‒ десь то були 70-ті роки ‒ хотіли спалити церкву в Криворівні дерев’яну. Вона закрилася в церкві і сказала, якщо будете палити церкву, паліть і мене», ‒ розповідає Ігор Гапон.
«І під її тиском то все втихомирилося і Одосія таки врятувала церкву. От ми з Гапоном до неї ходили, вона вдягнулася в одяг свій гуцульський і то в неї в хаті ми її малювали», ‒ додає Орест Косар.
На виставці у львівському музеї Михайла Грушевського демонструють портрети мешканців Криворівні і Космача.
«Вони до сьогодні зберігають наші давні традиції як ніде, мабуть, в Україні. Хто хоче побачити, що таке справжні свята, Різдво, Великдень, поїдьте на Гуцульщину», ‒ каже Орест Косар.
