Тризуби з воску, іграшковий пес Патрон та шкарпетки з шерсті: у Львові розпочався Сорочинський ярмарок (ФОТО)

logo


Через війну знаменитий ярмарок був змушений переїхати з Полтавщини

Цьогоріч Національний Сорочинський ярмарок вперше відбувається у Львові. За 25 років своєї історії існування подія не відбулася лише двічі – через пандемію ковіду у 2020 році та через повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році. Цього року Сорочинський ярмарок довелося перенести, адже майданчик у Великих Сорочинцях не має укриття. Тепер майстри з усіх куточків України приїхали до Львова, аби показати та продати своїтовари.

Журналістка LVIV.MEDIAпоспілкувалася із майстрами та покупцями у перший день роботи ярмарку.

На ярмарку продають свічки у формі тризуба На ярмарку продають свічки у формі тризуба Ярмарок відбувається на подвір’ї Палацу мистецтв Ярмарок відбувається на подвір’ї Палацу мистецтв Подія триватиме до 27 серпня Подія триватиме до 27 серпня

Як повідомила керівниця проєкту Світлана Свищева, у події беруть участь 105 підприємців та майстрів з усіх регіонів України, окрім Криму, Донецької та Луганської областей. На ярмарку також пройде Всеукраїнський фестиваль народної творчості «Ярмаринка», в якому змагатимуться 70 творчих колективів.

«Такий рух, як ярмарок, не зупинявся ніколи. Ми вирішили, що треба їхати вдуховну столицю України і презентувати там центральну Україну. Нехай це буде маленьке серденько, але тут є всі наші області. Чи поїдемо ми за кордон — можливо. Але зараз дуже важливо саме тут підтримувати дух українців і підтримувати ось цей маленький сімейний бізнес. Важливо, щоб українці поверталися, працювали і будували свою країну», — розповіла Світлана Свищева.

Як почався Сорочинський ярмарок у Львові

Ярмарок чути здалеку — на сценірозігрують гучні вистави. Повз подвір’я палацу Потоцького важко пройти, але там точно можна загубитися у натовпі. Власники яток закликають до себе: тут і сирні коники з Франківщини, і крафтове мило з Сум, свічки з Рівного. Відвідувачам безплатно роздають свіже печиво. Львів’яни активно взялись розкуповувати крам відразу після відкриття.

На сцені розігрують фольклорні сценки На сцені розігрують фольклорні сценки

«Всього багато, все хочемо проглянути. Цікаво поспілкуватися з людьми, виступи подивитися. Хочемо глянути на народну творчість, те, що зберігає наш колорит. Ще не визначилися, що будемо купувати, проте точно звідси щось принесемо додому. Точно не маю відчуття, що дарма прийшла. В нас дуже гарна вишивка, дуже гарне вбрання, і дуже цікаво спостерігати за людьми», — розповідає відвідувачка Ольга.

Через війну асортимент товару також змінився, тепер наприлавках лежать тризуби з воску, фігурки янголів та навіть іграшки у вигляді відомого пса Патрона. Людей вдосталь: хтось розглядає сорочки ручної вишивки, хтось підбирає собі нові глиняні тарілки.

 «Ярмарок — як ковток свіжого повітря»

Чи не найбільший попит мають ятки, де можна щось продегустувати. Одна з найдовших черг стоїть до прилавка із грузинським сиром та вином. Продавець приїхав до Львова із Великих Сорочинців, там він має своє виробництво сиру.

Підприємці на Сорочинському ярмарку у Львові Підприємці на Сорочинському ярмарку у Львові

Майстрині прямо на ярмаркупродовжують роботу – дехто вишиває сорочки, а хтось навіть пряде пряжу.

Львів’янка Оля продає на ярмарку вироби із шерсті. Вона вправно користується прядкою і навіть під час розмови не випускає нитки зі своїх рук. Жінка вже не може згадати, скільки разів була на Сорочинському ярмарку.

«Свято – це те, що ми можемо показати те, що ми робимо. В нас все зроблене своїми руками, воно заряджене енергетикою. Ми з майстрами спілкуємося, ділимося планами», — говорить Оля.

Львів’янка Оля працює за прядкою Львів’янка Оля працює за прядкою

Майстриня щиро радіє, що ярмарок змогли провести у Львові, адже в часи війни ми мусимо працювати і робити своє.

«Для мене вся війна йде за таким девізом: “Якщо я можу – я це роблю”. Я плачу податки, допомагаю армії. Будь-які ярмарки потрібні для того, аби маленькі виробники показували свій товар. Це як ковток свіжого повітря», — каже майстриня Оля.