У Львові для потреб Музею Крушельницької придбають ще одну квартиру
Сьогодні, 23 грудня, на сесії Львівської міської ради депутати проголосували за придбання ще однієї квартири на вул. Крушельницької, 23 – для розширення площі Музею Соломії Крушельницької. Вартість помешкання – 1 556 000 гривень, про що повідомляє пресслужба ЛМР.
Варто нагадати, що поточного року, у серпні, міська влада вже придбала для потреб музею квартиру за 1,6 млн грн у будинку на вул. Крушельницької, 23 – для розширення площ Музично-меморіального музею Крушельницької. «День» висвітлював цю подію. «Загалом на третьому поверсі над музеєм – чотири квартири, – розповідав тоді «Дню» директор музею Михайло Кобрин. – Площа придбаної нами – 59,4 квадратних метри. Вартість її – 1 мільйон 646 тисяч гривень (еквівалентно 60 тисячам доларів). Перемовини щодо придбання і процедури тривали рівно рік. Тобто у червні 2020-го ми побачили інформацію, що продається квартира, і звернулися до управління культури, яке дало дозвіл на переговори з власниками і ріелтером. Ми всі дуже задоволені, бо процес викупу тривав один рік, але глобально цей процес тривав 30 років, бо постійно щось не складалося (то господареві квартири не подобалися варіанти, що йому пропонували, то у міської ради не було коштів на придбання цього помешкання, то вибори ставали на заваді, то виконком не міг у повному складі зібратися…). Тому ми весь цей рік побоювалися, що знову щось зірветься. Велике спасибі управлінню культури, його керівникові – Наталії Бунді, депутатам, які нас підтримали і проголосували за це рішення, міському голові Львова і його заступникам».
Тоді ж Михайло Кобрин зазначав, що найближчим часом поверхом вище має переселитися адміністрація музею – кабінет директора, бухгалтерія і приміщення, де працюють науковці, також – частина фондів. «А ті кімнати, які звільняться внаслідок переселення на другому поверсі, використаємо для нових експозицій, – розповідав директор. – Зокрема, є ідея створити кабінет Мирослава Скорика (якщо його родина погодиться), бо Мирослав Скорик і Соломія Крушельницька мають родинні зв’язки, про що Мирослав Михайлович залюбки згадував чи не у всіх інтерв’ю. Отже, зробити кабінет Скорика – було б дуже гарно. Можливо, це перший крок до створення Музею Мирослава Скорика у Львові. А в іншій кімнаті облаштуємо виставковий зал для змінних експозицій. У великому салоні нашому хочемо представити тему «Крушельницька і Львів», бо вона, ця тема, насправді випадала з нашої експозиції – ми закінчували італійським періодом, періодом Віареджо. Звичайно, завжди розповідаємо про львівський період Крушельницької, а він – тривалий, з 1939 по 1952 рр., і дуже цікавий. І щоби його висвітлити в експозиції, продемонструвати, є багато матеріалів».
«Це історична подія для Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, яка наближує історичну справедливість – повернення всієї «Музичної кам’яниці» у духовну опіку великої Соломії Крушельницької», – підсумував тоді розмову Михайло Кобрин.
Детальніше – у матеріалі «Більше місця – більше Соломії» у «Дні» від 10 серпня 2021 р.
Звісно, журналіст «Дня» звернулася до Михайла Кобрина по коментар й щодо сьогоднішнього рішення ЛМР щодо придбання ще однієї квартири для Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. «Так, є рішення по викупу, – відповів Михайло Кобрин. – Зараз доробляємо документи, щоб це все швидко провести й оформити. Я би запропонував записати коментар, коли буде підписаний договір «купівлі-продажу», бо тоді це вже буде остаточний факт викупу».Та ми й не заперечуємо, пане Кобрин. І вітаємо вас з таким рішенням ЛМР.
Довідково:
Музей найпрекраснішої і найчарівнішої Баттерфляй (так називав Соломію Крушельницьку композитор Джакомо Пуччіні) розташований у триповерховому будинку (вул. Крушельницької, 23), який від 1903 до 1939 року належав родині цієї відомої на увесь світ артистки. Нова влада націоналізувала дім, залишивши Соломії Амвросіївні чотирикімнатну квартиру, в якій вона жила до відходу у Засвіти (у листопаді 1952-го).
Музей функціонує з 1989 року. В експозиційних залах – оригінальні фотографії, афіші, програми концертів, портрети, фрагменти сценічних костюмів, нотні видання, особисті речі співачки. Але не тільки її – у збірці багато цікавих матеріалів, пов’язаних з іменами інших видатних діячів музичної культури, зокрема, Станіслава Людкевича, Модеста Менцинського, Одарки Бандрівської та Любки Колесси.
Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
Фото з Вікіпедії
