У Львові відкрили муніципальний простір «Радіо Гараж». Як він виглядає?

Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Ми пишемо про розвиток міст вже 7 років та 42 днів. За цей час ми опублікували вже 14858 новин та статей і продовжуємо це робити щодня. Підтримайте нас щомісячним внеском! За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви сприятимете незалежній роботі редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.

Фото з преси 1914 року.

У Львові відкрили муніципальний простір «Радіо Гараж», створений архітекторами львівської архітектурної студії O.M.SHUMELDA. Це медіамистецький осередок у форматі експериментальної галереї для змінних виставок у фокусі радіомистецтва, саунд-арту, VR-мистецтва, інтерактивних медіа.

Будівля Львівського Радіо була споруджена у 1912–1913 роках за проєктом архітектора Адольфа Піллера у стилі ранній модернізм з мотивами юґендстилю, неоготики та сецесії. Там розташовувались чиншова кам’яниця, польський банк, львівське радіо.

До реконструкції там лише частково були збережені первісні елементи.

Автори розповідають, що під час проєкту їм вдалося віднайти унікальні орнаменти на стінах та перекриття із люксферів. Скляні призми – винахід американської компанії ще з ХІХ століття, який часто використовували як в Європі, і у Львові зокрема.

Завдяки ним в підземні приміщення також потрапляло світло, що допомагало уникнути зайвих витрат електроенергії, плюс вологостійкість і теплоізоляція. Одне перекриття із люксферів відтворили за участі львівського митця Олеся Дзиндрі.

Простір складається із вхідної групи – тут представлені невеличкі коридори та санвузол, а також відкритий атріумний дворик. Архітектори розповідають, що при проєктуванні досліджували усі приміщення. Відтак вони виявили, що три віконні отвори були замуровані – їх відновили, в результаті отримали вхід з холу до атріумного дворика, та відкрили вікна в санвузлі та коридорах.

Також відновлено підлогу, в одному з коридорів – мікроцемент. Підвальний поверх призначений для виставок та експозиції. Тут були реставровані сходи та підлога і саме тут знаходяться відновлені люксфери.

Перший поверх – місце для лекції та експозиції. Тут використали висоту і створили другий поверх для роботи працівників. Аби відмежувати простори вхідної групи та залу для лекцій, було спроєктовано металеві проєми.

Крім того було реставровано вхідну браму з вулиці Князя Романа. Зокрема, у цьому приміщенні було дві брами – з виходом на Князя Романа і на вулицю Нижанківського. У радянські часи її нижню частину повністю обрізали – реставратори знайшли залишки відновили нову вхідну браму і проєктували невелику терасу.

Фото: Роман Шишак