У Львові відкрили виставку “Похвала тиші” Романа Яціва
Професор, проректор Львівської академії мистецтв, науковець і митець, Роман Яців присвятив експозицію дітям і всім мешканцям міста Красногорівка Донецької області, куди возив свої картини (бо краса повинна наступати й перемагати агресію!), також – священному українському воїнству, що боронить від ворога рідну землю.
Відразу ж варто зазначити, що арт-салон «Велес» (вул. Фредра, 4) не вмістив всіх прихильників художнього хисту Романа Яціва, котрі прийшли на відкриття виставки – до двох десятків осіб змушені були чекати на вулиці, поки в галереї вивільниться бодай трохи місця, аби оглянути експозицію «Похвала тиші».
«Для мене ця виставка є значимою, тому що сама посвяченість її є дуже важливою для кожного з нас – подіям в Україні, а саме – боротьбі з московським агресором, – зазначив на відкритті виставки автор. – Виставку, яка має ліричну, філософську назву, я присвячую мешканцям зруйнованої Красногорівки, в якій ми побували разом із волонтерами рівно рік тому. Трактую тишу як потребу для нашого суспільства, яке втомилося від безглуздої війни з одіозним негідником Путіним… Я хотів протиставити скромно (у маленькій своїй частині, що можу зробити) альтернативу – добра, радості, гармонії. Фактично, через відголосся тих дитячих очей, які ми бачили в Красногорівці. У цій виставці пробую навести мости між моїми теоретичними роздумами про мистецтво ХХ – ХХІ століть, і практичними втіленнями з погляду методології живописання».
Автор говорить, що показ у «Велесі» складається з двох частин і представляє лише незначну частину того, що напрацьовано за останні 2 роки. У першій залі – твори, навіяні спонтанними і ліричними імпресіями, у другій – роботи більш синтезованої форми (art informel), котру історик мистецтва Роман Яців зараз досліджує, позаяк багато видатних українців, в тім числі – Яків Гніздовський, Мирон Левицький, Любослав Гуцалюк, причетні до того явища. «Фактично на підсвідомому рівні… Це моя певна синтеза, певний діалог з тими мистецькими концепціями, котрі дуже мені важливі як для теоретика. Сподіваюся, що й надалі розвиватимусь і щось нове запропоную», – підсумував вступне слово Роман Яців.
«Ми бачимо тут, на виставці, дуже молодіжне, активне мистецтво, з чим я вас вітаю, пане Романе, і щиро зичу нових, цікавих творчих горизонтів», – привітав із відкриттям експозиції Романа Яціва ректор Львівської академії мистецтв Володимир Одрехівський. І додав, що твори Романа Яціва завжди вирізняють ліризм, делікатність і духовність.
Унікальною назвав виставку Романа Яціва декан факультету історії та теорії мистецтва ЛНАМ, доктор мистецтвознавства Ростислав Шмагало. «Мало хто з нас везе свої роботи на схід України, коли там відбуваються військові дії. Скоріш за все, це виставки, що мають ужитково-комерційний, волонтерський характер… І зовсім не переслідують мети нести найвище, елітарне, високе, мистецтво на схід у той момент, коли падають бомби. Другий момент, дуже важливий, що це є виставка мистецтвознавця. І цей високий статус мистецтвознавця, який вже багато десятиліть має пан Роман, дещо заважає, можливо, сприйняттю цієї виставки – як абсолютно сформованого художника, який має велику кількість постійних виставок. І це говорить про те, що абсолютно незалежно він стверджує себе як митець високого рангу і без своєї мистецтвознавчої діяльності. Мене надзвичайно захопила сама ідея і концепція цієї виставки. Знаходжу у ній своєрідний перегук із східним живописом…»…
Цього вечора на адресу Романа Яціва пролунало дуже багато гарних слів від високих професіоналів. Схвалювали присутні й назву «Похвала тиші», бо афоризм «мовчання – золото» (в сенсі тиші) набув у наш час цілком іншого значення…
А от узагальнити враження від експозиції все ж таки хочеться найтеплішими, на мій розсуд, словами, які цілком збігаються з моїм особистим, автора «Дня», сприйняттям як науковця і митця Романа Яціва, котрого дуже часто залучаю до співпраці як експерта.
«Мистецтво тут, на виставці «Похвала тиші», говорить саме за себе, – зазначила кандидат мистецтвознавства Богдана Гринда. – Ми бачимо, які тут гарні роботи. Як мистецтвознавець, маю наголосити на тому, що їх приємно читати. А як глядач, маю сказати, що їх приємно бачити. І, мабуть, усі, хто тут є, відчувають, що біля них приємно бути. Власне, і Роман Миронович є такою людиною, коло якої приємно бути. Переконана, що кожен із цієї виставки вийде з приємними, теплими враженнями, спонуками до роздумів, до цієї тиші, яка є дуже важливою у нашому житті».
Відчути неймовірну ауру «Похвали тиші» Романа Яціва можна до 20 січня.
Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Павла ПАЛАМАРЧУКА.
