Весняний діловий форум: точки опори, стабільності і росту
У Львові відбувся «Весняний діловий форум», який зібрав понад 200 керівників та власників компаній. Головною темою форуму було знаходження у часи суттєвих політично-економічних змін та зовнішніх викликів, які переживає Україна, точок опори для економіки і країни у сталому розвитку бізнесу.
«Учасниками форуму є керівники і власники компаній, які змінюють цю країну, створюючи нові місця, конкурентні продукти. Це – люди, які бачать в умовах викликів нові можливості, вони готові на тривалій основі змінювати країну на краще, інвестувати в інфраструктуру. Саме вони сьогодні є точками опори, і розвиваючи довіру, партнерство із ними, можна розбудовувати нові бізнеси, давати поштовхи позитивним соціальним перетворенням в країні», – зазначив організатор «Весняного ділового форуму» та керуючий партнер HD Partners Володимир Глащенков.
Чесність і довіра VS виклики
Міський голова Львова Андрій Садовий мотивував учасників заходу вести бізнес на принципах доброчесності, поширювати у суспільстві стандарти професійності та моральності.
«Один з плюсів нашого міста в тому, що воно є вільне, тут вільно дихається. Тут немає феодала, який буде вказувати, хто що і як буде робити. Ця свобода не є на все життя, це велика заслуга, за яку треба постійно боротися. Ми говоримо про правила гри, про чесність, боротьбу з корупцією. І велика частина цієї цінності є на ваших плечах. Велике прохання до вас бути мудрими. Не руйнуйте цю волю, тримайте планку дуже високо, будьте на горі моралі. Це є складно, але можливо», – сказав Андрій Садовий.
«Весняний діловим форум» допомагає розвивати довіру і партнерство серед підприємців
Він додав, що «Весняний діловий форум» упродовж багатьох розвивається як захід, де вибудовується довіра у підприємницькому середовищі, а коли є спілкування, обмін думками, з’являються нове розуміння, креативність, це стимулює розвиток.
Трансформація «Укрзалізниці»: обличчям до ринку
Прикладом змін в українській економіці є трансформації в «Укрзалізниці», компанії, яка є головним оператором перевезень у країні, дає 3% ВВП і забезпечує роботою понад 270 тис. людей.
Як відомо, у 2015 році підприємство через неефективність господарювання та управління, зношеність локомотивів і вагонів, нерентабельні тарифи, девальвацію гривні, корупційну складову, розрив економічних зв’язків із РФ, мало великі збитки, борги за кредитами та перебувало, за оцінкою міжнародних аудиторів, на межі дефолту.
Щоб не допустити цього, довелося запустити антикризовий менеджмент. За два роки це принесло свій результат, компанія пройшла процес корпоратизації, погасила значну частину кредитних зобов’язань, стабілізувала діяльність і завершила 2017 рік із прибутком у 76 млрд грн, розповів директор з економіки і фінансів компанії Андрій Рязанцев.
Андрій Рязанцев розповів про ринкові перетворення в «Укрзалізниці»
Теперішній менеджмент компанії розв’язує проблеми підприємства, застосовуючи сучасні ринкові інструменти. Здача вагонів в оренду перевізникам була однією із найнепрозоріших сторін діяльності. Тепер їх здаватимуть в оренду через систему закупівель Prozzoro.
«Відбуватиметься конкуренція, ми отримає справжню ринкову вартість здачі в оренду майна. Звісно, компанії матимуть свою маржу, але вона буде у межах розумного, а не 800% рентабельності з повітря, як це було колись», – Андрій Рязанцев.
На «Укрзалізниці» провели ретельний аудит, та виявили найрізноманітніші непрофільні активи, серед чого стадіони, техніка. У наступні п’ять років від їх продажу планують отримати 35 млрд грн. Для поступового переорієнтування і розширення вантажних потоків на захід необхідно оновлювати парк локомотивів. Їх «Укрзалізниця» планує брати у лізинг. Що ж до отримання додаткових доходів на ринку пасажирських перевезень, компанія формує перелік станцій і вокзальних комплексів, які передаватиме у концесію.
Отримання доходів від таких кроків дозволить акумулювати інвестиційний ресурс для розвитку інфраструктури, необхідної для збільшення вантажних та пасажирських перевезень на межі з ЄС. А це саме те, що від «Укрзалізниці» очікує і бізнес, і суспільство в цілому.
Андрій Рязанцев повідомив, що наразі тривають дискусії, яке саме місце обрати для створення перевантажувального хабу, що забезпечуватиме логістичні зв’язки з Європою. Це може бути Ковель, де є вузька колія. Проте влада Львівщини давно відстоює проект побудови євроколії саме до Львова, з можливим розташування вантажного хабу у Мостиськах.
Очікування бізнесу: розвиток прикордонної інфраструктури та сполучення з ЄС
Символічно, що після завершення форуму президент України Петро Порошенко, під час візиту до Львова, 20 квітня, заявив, що необхідно збудувати вузьку колію з Європи до Львова, це призведе до стрімкого розвитку туризму та вантажоперевезень і пообіцяв дати доручення представникам влади та «Укрзалізниці» розробити проект.
Розбудова шляхів з ЄС сьогодні без перебільшення є стратегічним напрямком розвитку української економіки. Про це у своєму виступі говорив Ростислав Кисіль, власник міжнародної компанії «Міст Груп» із 30-річним досвідом, яка займається доставкою товарів та вантажів по всьому світу.
Ростислав Кисіль акцентував на потребі інтегруватися з ЄС на рівні ділових стандартів та інфраструктури
«Ми йдемо в Європу, рано чи пізно будемо в Євросоюзі, але для цього необхідно відповідати їхнім вимогам, і саме над цим нам треба працювати. Маємо приклад Польщі, де у період підготовки до вступу у ЄС розвиток інфраструктури у західному напрямку приніс надзвичайний ефект. Сьогодні маємо позитивні сигнали, що у міжнародний аеропорт «Львів» заходять авіакомпанії Ryanair, Ernest Airlines. Проте ситуація на кордоні, на жаль, залишається такою, як була. Українська митниця, напевне, залишається найнереформованішою за останнє десятиліття, маємо проблеми з контрабандою з одного боку і з затримкою вантажів на кордоні – з іншого. Створення автобану Львів – Краковець, як частини швидкісної трансєвропейської дороги, декларували ще до Євро-2012, міняються уряди, але цей проект не просунувся. Такою ж нагальною потребою є розвиток митних переходів, будівництво об’їзду довкола Львова, подальший ремонт міжнародної траси М12, відтинок від Львова до Тернополя відремонтували, але треба рухатися далі до Хмельницького, Вінниці, Одеси», – сказав він.
За словами Ростислава Кисіля, це великі проекти, які держава може реалізувати за кредитні кошти або залучаючи інвесторів. Він вважає, що ці рішення треба приймати, бо ці інвестиції окуплять себе, адже із хорошими шляхами стрімко розвиватиметься не лише логістичний бізнес, але й усі можливі підприємства, яким залежить на тому, щоб якнайшвидше доставляти клієнтами якісну продукцію і послуги.
«Необхідна допомога для розвитку бізнесу – це розвиток інфраструктури та дерегуляція, прозоре законодавство, що створює умови для конкуренції», – додав він.
Зрілість у бізнесі: чесним бути вигідно
Добрі умови для ведення бізнесу вертаються державі не лише податками та робочими місцями, але й готовністю роботодавців виплачувати легальні зарплати, інвестувати у розвиток людського капіталу, у соціальну сферу, наголошували спікери форуму.
І це для керівників та власників компаній, які уже сформувалися, здобули своє місце на ринку, репутацію, та далі розвиваються, є частиною їхньої підприємницької філософії, одним із принципів, на якому засновується діяльність.
«Ціннісний підхід допомагає компаніям бути стабільними. Це – найкраще для довготривалого стратегічного планування. Чесному у бізнесі бути вигідно, бо ти стаєш краще закріплений у довгій перспективі. І цінності ми впроваджуємо власною поведінкою. Часом питають: хто важливіший для компанії люди чи клієнти? Це – не правильно. Це, як запитати, що важливіше: причина чи наслідок. Ти зробиш успішними своїх клієнтів тільки з успішною людьми. Тому процеси навчання, вдосконалення у всіх відділах мають бути процесом постійних трансормацій. Шукаючи резерви для росту у компанії, треба відрізняти людей не за рівнем посад, а тих, які поділяють цінності і знають, куди хочуть рухатися, від тих, що не знають, чого хочуть», – вважає співвласник, член ради директорів IT-компанії SoftServe Тарас Кицмей.
Дві ініціативи «Київстару», які полегшують інтеграцію в цифрову економіку
Забезпечення стабільно високої якості пропонованого продукту, дотримання принципів чесності у стосунках з клієнтами, партнерами та працівниками та готовність до інновацій, – це характерні поняття у стратегіях компаній, які сьогодні є лідерами.
І це не просто декларації. Лідери не вдовольняються ринковими позиціями, які уже мають, а відкривають для клієнтів і партнерів нові горизонти можливостей.
Під час «Весняного ділового форуму» представники компанії «Київстар», Львівської міської ради та Держагентства з питань електронного урядування підписали меморандум з впровадження послуги Mobile ID у Львові.
На форумі підписали меморандум щодо запровадження Mobile ID у Львові
«Сьогодні ми маємо яскравий приклад того, як місто дбає про своїх жителів: місто Львів запроваджує Mobile ID. Це каже про те, що місто планує бути ближчим. Mobile ID – це насамперед електронні послуги, адміністративні послуги, які є онлайн, що значно зручніше. Завдяки цьому усуваються бюрократичні бар’єри, суспільство більше довіряє державі», – прокоментував представник Держагентства з питань електронного урядування Дмитро Маковський.
Mobile ID планують запровадити на базі «Особистого кабінету мешканця Львова» на сайті міської ради. За словами заступника міського голови Андрія Москаленка, у кабінеті мешканця на сьогодні доступні понад 100 адміністративних послуг. Із впровадженням Mobile ID пришвидшиться процес авторизації та аутентифікації, і містяни зможуть замовляти через інтернет довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок, про реєстрацію місця проживання, про склад родини, копії та витяги з архівних документів, дозволи на благоустрій прибудинкових територій онлайн.
Крім цього, у червні у Львові «Київстар» запустить пілотний проект, який дозволятиме клієнтам розраховуватися у кафе, ресторанах та крамницях за допомогою QR-кодів.
«QR-коди – дешевий і надійний інструмент безготівкової оплати, популярний у всьому світі. Це – хороше рішення для невеликих продавців. У червні із системою Visa та «Альфа-банком» запустимо пілотний проект застосування QR-кодів у Львові, запропонуємо йю технологію усім кав’ярням, малим торговцям з акційними умовами – без комісій, абонплат і з фінансовим стимулюванням. Плануємо розвивати цю послугу, і зробити її стандартною, доступною для усіх банків», – розповів директор з розвитку бізнесу на корпоративному ринку компанії «Київстар» Євген Кражан.
Євген Кражан розповів про інновації для бізнесу та приватних спожтвачів від «Київстару»
Він пояснив, що продавати фіксований і мобільний зв’язок сьогодні все одно, що продавати водопровід у новобудові, це щось дуже звичне, що пропонують усі. «Київстар» перетворюється на сервіс-провайдера, який пропонуватиме клієнтам інновативні продукти: технологію 4G, хмарні рішення, Mobil ID, електронні гроші.
«Київстар» стає провайдером сучасних рішень, які можуть значно полегшити спілкування громадян із державою, а також дають можливість бізнесу перевести частину своїх послуг для населення в електронний формат. Ми працюємо над тим, щоб наповнити нашу платформу якомога більш актуальними та різноманітними сервісами», – повідомив Євген Кражан.
Високі стандарти – глобальна конкурентна перевага
В Україні уже є генерація молодих підприємців, які займаються не просто комерцією, а створюють високотехнологічні інноваційні виробництва, нові продукти під власними ми брендами, і готові вигравати конкуренцію не лише на внутрішньому, але й на зовнішніх ринках.
Прикладом такої компанії є «Кормотех», яке першим в Україні почало виробляти корми для домашніх тварин.
Як розповів власник компанії Ростислав Вовк, коли з’явилася ідея створення заводу кормів для собак і котів, за досвідом довелося їхати у США, бо фахівців, які б могли складати рецептуру кормів, а потім контролювати процес їх виробництва, в Україні не було.
«Від самого початку нам допомагали консультанти – у розробці рецептури, новинок, формуванні цін. Ми постійно вчилися, і рік тому заснували власний інноваційний відділ. До кінця цього року ми вийдемо на те, що самі будемо творити рецептуру продукції з нуля. Наступного року ми запропонуємо новий продукт, аналогів якого немає на світовому ринку», – повідомив Ростислав Вовк.
Ростислав Вовк розповів, як любов до тварин може перетворитися на системний інноваційний бізнес
Впроваджувати інновації доводиться не лише у виробництві, для успішного розвитку компанія постійно продукує креативні рішення, що мотивують клієнтів бачити у ній однодумця, партнера, який дбає про домашніх улюбленців.
«У «Кормотесі» працює 600 людей, і 80% працівників мають удома тварин. У нас dog-friendly офіси, працівники можуть прийти на роботу із тваринами. На території заводу маємо будинок для бездомних тварин, яких приносять люди на прилаштування. Розуміючи, що в Україні поки що середовище не є достатньо дружнім до тварин, ми намагаємося змінювати це. Допомагаємо облаштовувати майданчики для вигулу собак, створили у партнерстві з львівськими освітянами підручник для семикласників про те, яким дійсно має бути відповідальне ставлення до домашніх улюбленців. У Києві ми створили школу, я її називаю МВА для ветеринарів та заводчиків, де навчання проводять світові авторитети ветеринарії», – розповів Ростислав Вовк.
Сьогодні ця компанія є серед лідерів ринку харчування для тварин в Україні, входить до п’ятірки платників податків на Львівщині, виплачує легальні зарплати, і має чітку візію подальшого розвитку.
«Станом на 2023 рік ми – лідер в Україні, я вірю в це. Ми будемо входити до Топ-50 найбільших світових виробників. Ми – мультинаціональна компанія, яка створює продукцію із високою додатною вартістю і матимемо виробничі потужності за кордоном, перші з’являться за рік в одній з європейських країн. А у 2023 році я вам скажу, де ми будемо у 2027 році», – поділився баченням власник компанії, демонструючи приклад стратегічного планування.
