Військові звернулись до Садового з проханням встановити пам’ятник Шухевичу у Львові

Військові звернулись до Садового з проханням встановити пам’ятник Шухевичу у Львові

Військовослужбовці та ветерани, більшість яких зі Львова, з 80-ї ОДШБ, 24-Ї ОМБР, 14-го окр. полку БПАК, 3-ї ОШБ, 5-ї ОШБ, 103-ї БТРО, 223 ЗРП, 125-ї БТРО, ЦІРОТ Мін. оборони України, 33-ї ОСБ, 199 НЦ, 45-ї ОАБ, 3 БТГ, 78-го полку ДШВ, 24-ї ОШБ “Айдар”, 49-ї ОСБ “Карпатська Січ”, 1-ї ОШБ “Да Вінчі”, 12 БСП НГУ “АЗОВ” написали звернення до міського голови Львова Андрія Садового.

Текст звернення оприлюднив військовослужбовець Антон Петрівський.

“1 січня 2024 року москва
знищила будівлю музею генерал-хорунжого Української Повстанчої Армії Романа Шухевича у Білогорщі. Будівлю, в якій вороги свого часу вбили і самого Командира УПА. Для росіян постать Шухевича, як і визвольна війна УПА, є дуже болючими сторінками їхньої окупації України під час другої світової війни та в повоєнний період. Завдяки українським повстанцям, їм так і не вдалося вчинити на західних теренах того, що вони встигли зробити зі східними регіонами України – здійснити тотальну русифікацію,
стерти національну пам’ять. Завдяки ефективному командуванню і формуванню цілої плеяди якісних військових кадрів, Роман Шухевич забезпечив московських окупантів на десятиліття “проблемною територією”, на якій було знищено десятки тисяч співробітників окупаційних каральних органів, сотні якісно підготовлених офіцерів НКВД, МГБ та інших структур. На жодній іншій території тодішнього СССР не було такого масштабного опору радянській тоталітарній системі.

“Пройшло більше 70 років з
моменту героїчної загибелі Головнокомандувача УПА, а він досі не дає спокою тим самим окупантам. Більше того, москва чітко усвідомлює правонаступництво Збройних Сил України від Української Повстанської Армії у війні за ту саму незалежність України, відтак всіма способами намагається дискредитувати цю боротьбу і всіх її учасників, в тому числі і через своїх агентів впливу в Європі. На московщині навіть свіжий серіал відзняли про боротьбу радянських окупаційних каральних органів проти УПА під
назвою “Операция “Карпаты”, який невдовзі вийде (чи вже вийшов) в них на екрани.

У своєму дописі 1 січня 2024 року Ви назвали удар “шахедами” по університету в Дублянах і музею Шухевича в Білогорщі символічним і цинічним, війною за нашу історію. Ми погоджуємось з Вами. І вважаємо, що повинні виграти цю війну за нашу історію. Виходячи з цього, враховуючи сучасний контекст нашої теперішньої визвольної війни, одним з найважливіших наших завдань у цьому напрямку є героїзація і гідне
шанування тих, хто зі зброєю в руках намагався виборювати незалежність у попередні періоди нашої історії. Символом збройної боротьби українців у другій світовій війні (і пізніше) є Роман Шухевич, гідне вшанування якого не викликає ні в кого сумнівів, в тому числі у Вас.

Більше того, для Львова постать Шухевича є особливо цінною, адже це єдиний із видатних українських воєначальників такого рівня, який народився і сформувався у місті Лева. Один із найвидатніших вихованців ПЛАСТу, з
почесним ступенем Гетьманський Пластун Скоб. По суті, Шухевич є візитівкою нашого міста в контексті національно-визвольних змагань в середині 20-го століття.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги Ваші наміри боротьби за нашу українську історію, пропонуємо визначити площу Олекси Гасина (на перетині вул. Коперника та вул. Стефаника) у м. Львові як місце, де в подальшому постане пам’ятник Головному Командиру Української Повстанчої Армії Роману Шухевичу. Вважаємо це місце одним із
знакових у контексті національно-визвольних змагань, адже саме тут вбили іншого командира УПА — Олексу Гасина (в честь нього названа площа і розміщена там меморіальна дошка). Також поруч є приміщення колишнього військового об’єкту “Цитадель”, у якому згодом, після Перемоги, можна було б організувати військовий музей визвольної боротьби українців всіх періодів історії. Водночас, це місце може стати продовженням “шляху Борців за Україну”, який веде від пам’ятника Степану Бандері, через
майбутній пам’ятник Євгену Коновальцю (на вул. Бандери, навпроти вул. Коновальця) з подальшим рухом по вул. Бандери і вул. Коперника, до майбутнього пам’ятника Шухевичу, а далі — в центр, до памʼятника Тарасу Шевченку. Львів має залишатися прикладом для всієї України в питанні національної пам’яті. І кожен іноземець, який приїжджатиме до нашого міста, має розуміти, що сучасна боротьба за незалежність — це продовження нашої столітньої боротьби. Кожен іноземець, який відвідуватиме сучасний
український військовий Меморіал на марсовому полі, має розуміти, що хлопці, які там поховані, є послідовниками боротьби Романа Шухевича, біля пам’ятника якому вони фотографувались, прогулюючись центром міста.

P.S. Знаємо, що це звернення також читатимуть депутати міської і обласної рад, а також Народні Депутати України від м. Львова. Відтак маємо сподівання на їхню активність щодо реалізації в життя нашої пропозиції. На жаль, не можемо вписати в перелік всіх вояків, які підтримали
би наше звернення, адже багато хто з них вже віддали свої життя за нашу державність.”

Окрім того Петрівський додав:

“Щоб світ розумів чому ми боремось зараз, він має знати, що ми боролись завжди. Саме спадковість нашої боротьби та наша історична пам’ять про цю боротьбу є визначальними у нашій самоідентифікації. Кожен сучасний Герой має бути впевнений, що його подвиг пам’ятатимуть і шануватимуть так само, як подвиги його попередників. Ми маємо нашу військово-політичну еліту
минулого і вшанування видатних постатей минулого є ознакою нашої зрілості і усвідомлення нашої величі.”

Також боєць наголосив, якщо потрібно зібрати 1000 підписів військових, то їх зберуть.