Вишивку донеччанки Людмили Огнєвої експонують у Музеї Франка у Львові
Протягом цілого місяця у Львові у Музеї Івана Франка триватиме виставка «Культурний простір Донеччини. Людмила ОГНЄВА: Українське вишиття». Зазначимо, що ця пересувна експозиція ще від 2015 року мандрує Україною: Київ (двічі), Івано-Франківськ, Чернігів (двічі), Бахмут, Краматорськ. І ось тепер настала черга Львова.
Людмила Родіонівна Огнєва народилася 1936 року на Вінниччині. На Донеччину приїхала 1944 року. Разом з мамою жила в Торезі, а від 1966 року – у Донецьку. за освітою радіофізик, а за покликанням громадська діячка, журналістка, дослідниця й майстриня. 19 років очолювала Донецький відділ «Союзу Українок», була й заступницею директора громадського музею «Смолоскип», що кілька років був острівцем українства в обласному центрі. Пані Людмила є лауреатом V Всеукраїнського конкурсу «Український вишитий рушник» і міжобласного конкурсу «Жінка Донбасу – 2007». У різний час була натхненницею та організатором кількох клубів народної творчості в Донецьку, таких як «Світлиця» та «Чарівниця». Вона авторка понад 45 брошур і книг.
Жінка незламної вдачі, цілеспрямована й невтомна трудівниця, пані Людмила після вимушеного переселення з рідного Донецька до Києва сьогодні продовжує активну творчу діяльність. Вона й донині розшукує, вивчає та власноруч відтворює на полотні вишиті мініатюри, узори рушників та вишиванок видатних українців. Здається, вишиття стало її життям, спасінням, ниточкою, яка невидимою пуповиною пов’язує її з багатостраждальним Донбасом. Не полишає Людмила Огнєва й журналістську та видавничу діяльність. Вона – не лише спецкор, а й заступниця головного редактора газети «Україна козацька», продовжує досліджувати життя і творчість українських патріотів-шістдесятників. 2015 року видавництво “Смолоскип” випустило впорядковану нею велику книгу-розвідку “Алла Горська. Душа українського шістдесятництва”, яка на останньому 23 Форумі видавців у Львові була внесена до списку найкращих видань Форуму. А інша книга Людмили Огнєвої -«Воїн Армії Безсмертних» дала поштовх для створення на державній студії документальних фільмів кінострічки про дисидента Василя Макуха, котрий вдався до самоспалення в 1968 році на Хрещатику.
На жаль, на виставці експонується лише частина вишиваних робіт Людмили Огнєвої – те, що її друзям вдалося врятувати й вивезти з окупованої території. Зокрема, це будуть унікальні роботи, пов’язані з українцями, чиї справи визначали й сьогодні вирішують долю України, починаючи від княжої доби (князі Аскольд, Володимир, Ярослав Мудрий, Ольга, Данило Галицький); доба Козаччини, відтворення вишиваних сорочок політичних в’язнів, зокрема шістдесятників, Івана Франка, Тараса Шевченка, Марка Вовчка…, новітніх героїв нашого часу – Небесної сотні, кіборгів, воїнів АТО.
Кожен цикл робіт майстрині – чудове знаряддя просвітництва. А її розповіді про вишиття можна слухати без кінця – вони вражають глибиною знань, пронизані любов’ю до материнського національного ремесла, батьківської землі. Нині свій досвід вона намагається передати молоді, збирає навколо себе таких же небайдужих і талановитих патріотів. Невтомно працюючи, ця скромна й невибаглива в побуті жінка знаходить сили допомагати колегам-спілчанкам та українським патріотам, котрі залишилися на окупованій ворогом донецькій землі, і щиро переймається їхніми проблемами.
Ігор ГалущакЛьвів
