Вогнеборці на Львівщині щодня гасять по 10-15 пожеж сухостою: еколог пояснює причини і наслідки дій паліїв

02 Березня, 19:50

Рятувальники Львівщини протягом останніх днів виїжджають на 10-15
пожеж сухої трави щодня. Про це LMN повідомив заступник начальника відділу зв’язків із ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Львівській області Ігор Курус. Чому попри заборону суху траву продовжують палити та наскільки це шкідливо для екології та здоров’я людини читайте у нашому матеріалі.

За словами Ігоря Куруса, пожежі внаслідок паління сухостою почастішали. Загалом від
початку року на Львівщині відбулось 137 пожеж в екосистемах через спалювання сухої трави. На щастя, постраждалих поки немає. Однак для порівняння у минулому 2023 році одна людина травмувалась під час паління сухостою, а у 2022 – три людини загинули і семеро постраждали.  

“Основним чинником, який провокує пожежі є людський фактор. Люди вважають, що легше спалити суху траву, адже для цього потрібно значно менше зусиль. Така пожежа виникає
з дрібного підпалювання, однак в подальшому вони швидко розносяться вітром і займають великі площі.  Дим від таких пожеж погіршує видимість на автотрасах, самопочуття людей, які живуть на території, де відбувається пожежа. Також багато випадків, коли вогонь з полів перекидається на інженерні мережі – це стовпи, лінії електропередач та інші мережі. Часто така пожежа може пошкодити або знищити житлові і господарські будівлі”, – розповів про причини займання Ігор Курус.

Також рятувальники кажуть, що іноді винуватців таких пожеж знайти майже неможливо. Пошуком і покаранням паліїв займаються
правоохоронці. 

“На жаль, інколи довести причетність людини до займання дуже складно, адже часто хтось може просто кинути недопалок і піти, не залишаючись на місці події. В такому випадку дуже важко відшукати палія, всіма такими ситуаціями займаються правоохоронні органи, значно легше, коли є якесь відео або фотофіксація людей, які ці дії вчиняють”, – додав Ігор Курус.

LMN поспілкувались із головним експертом з питань лісової політики ГО «Лісові ініціативи і суспільство» Дмитром Карабчуком. За словами еколога, для того, щоб говорити про шкоду від паління сухостою варто
відповісти на питання, чому стільки людей палять траву. Передумови для таких дій склались історично.

“Перша причина паління сухої трави –  це освоєння нових диких природних територій, пожежа – це був найперший спосіб, який давав людині вищі шанси на виживання. Чому? Тому що у такий спосіб людина відвойовувала собі певну територію у природи, її фізично не треба було чистити. А чистили її тому, що у дикій природі багато різних створінь: змії,
комарі, мурахи, які кусаються, кубло лиса або ведмедя. В такий спосіб людина відвойовувала собі місце у цій природі, спалювали для життя і для захисту. Другою причиною була домашня худоба, яку потрібно годувати зеленою травичкою. Свіжа трава не може рости там, де зверху суха стара трава, яка заважає рости молодій. Через це раніше здійснювали контрольовані пожежі. Підпалювали суху траву з метою, щоб на цьому місці дуже швидко виросла молоденька травичка і селяни запустили туди худобу і вона
змогла ласувати свіжою травою. Однак наразі вже людство відійшло від того, щоб у такий варварський спосіб втручатись у природу”, – розповів Дмитро Карабчук.

Еколог пояснив також, якої шкоди завдає для екосистеми спалення сухої трави. Насамперед зазначимо, що гине все біорізноманіття: багато комах, рукокрилі та інші наземні тварини, які знаходять свій прихисток у сухій траві.

“У сухій траві вже
можуть бути виводки тварин малих розмірів, зайці та інші. Також можуть гніздитись різні птахи, мати відкладені яйця, особливо це стосується теплої пори року. Тому в сухій траві знаходиться життя, життя, якого людина не бачить своїм оком або не помічає. Все це життя людина знищує у дуже варварський спосіб, коли від вогню гинуть живі істоти. Це має негативний відбиток не тільки на тих, хто загинув, але і на тих, хто залишився в живих, до прикладу диких тварин, птахів, тому, що знищується кормова
база для інших тварин, ті самі комахи, личинки, гризуни та інші. Тут мова йде про знищення біорізноманіття або принаймні його збіднення”, – пояснив еколог.

Окрім того, під час паління сухостою відбувається забруднення атмосфери.

“Суха трава – це біологічний компонент, який складається із вуглецю насамперед. Цей вуглець вловлюється рослинами, в тому числі і травою під час свого життя із
атмосфери і перетворюється вже на будівельний матеріал, який ми бачимо у вигляді рослини. Цей вуглець є шкідливим, надмірна його кількість є шкідливою в атмосфері, тому що вона призводить власне до потепління. І надлишковий викид від згоряння трави повертає назад цей акумульований вуглець в атмосферу, тобто погіршує її стан”, – додав Дмитро Карабчук.

Також зазначимо, що паління сухої трави і для здоров’я людини є дуже шкідливим. Зокрема
негативний вплив може проявлятись у різних захворюваннях.

“Цей дим для людини є токсичним. Негативний вплив проявляється насамперед у захворюваннях респіраторного характеру, насамперед страждають від цього астматики, можуть бути навіть летальні випадки спровоковані алергічними реакціями, не кажучи вже про головний біль та інші симптоми, які люди відчувають, коли потрапляють у димову завісу”, – зазначив пан Дмитро.

За словами еколога, для грунтів шкода відбувається тоді, коли пожежа сухостою набирає високої інтенсивності. В таких випадках грунт прогорає глибоко і на згорівшій території може тривалий час нічого не рости.

“Якщо пожежа поверхнева і згоріла лише суха надземна частина рослинності – то вона не приносить шкоди грунтам, тому що коріння рослинності залишається неушкодженим. Направду трава відновлюється навіть набагато швидше ніж,
якби ця засохла зверху частина стояла. Однак також важливо нагадати, що паління призводить до збіднення біорізноманіття, яке негативно впливає на екосиситему.  Однак, якщо говорити про серйозні пожежі ландшафтного характеру, то там грунт прогоряє набагато глибше на 10-20 см вглиб. На цьому місці відповідно може тривали час нічого не рости. Яскравим прикладом може бути місце , де ми готуємо шашлик і для цього розводимо багаття. Тут вогонь тривалої інтенсивності, грунт прогорає і нищить
корінну систему”, – каже Дмитро Карабчук.

Додамо, що паління сухої трави не лише є дуже шкідливим для усіх компонентів екосистеми, а ще й заборонене законом. Головне управління ДСНС України у Львівській області закликає громадян припинити спалювати сухостій, адже за підпал сухої трави можна отримати штраф: для громадян від 3 060 грн до 6 120 грн; для посадових осіб від 15 300 грн до 21 420 грн.